Жовтнева Вінниччина: від “геополітики” до “комуналок 500 + ”

Енергопостачальна компанія ТОВ “ЕНЕРА” надіслала десяткам тисяч вінничан платіжки з неіснуючими боргами у середніх межах 300-500 гривень.

Якщо ви бажаєте дізнатися — який зв’язок між цими подіями, давайте про це поговоримо.

Почнемо з останнього.

Методи діяльності ТОВ “ЕНЕРА” максимально прості «поменьше давления, побольше доброты» – надіслати вимогу про платіж із завищеними показниками, з погрозою вимкнути світло, як у рядових споживачів, так і у комунальних підприємств. Коли ж в офіс прийшли тисячі розлючених громадян, “бізнесмени” пообіцяли погрози в життя не втілювати, якщо люди самостійно звірять дані рахунків з фактичними показниками лічильників, знайдуть бланк, заповнять заяву і надішлють її на електронну пошту ТОВ “ЕНЕРА”. Тобто, зроблять всю цю роботу, яку має проводити саме контролери оператора-постачальника.

Тут би і підключитися місцевому територіальному відділенню АМКУ, управлінню захисту прав споживачів, Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури ОДА, різним інспекціям, яким “несть числа”, місцевим політикам та народним депутатам.

Але, ні. Глухо.

Справедливості заради, слід сказати, що “підняла проблему” нардеп від 14 округу Ірина Борзова, але двоє власне “вінницьких” (округа № 11 та 12) народних депутатів зберегли загадкове мовчання.

Можливо, справа у тому, що корені лиходійської ТОВ “ЕНЕРА”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Болгарії Максим Марков, губляться десь на перехресті інтересів олігархічних груп Григоришина і Порошенка/Свинарчука, а значна частина зареєстрованих на Маркова фірм “прописані” в одному приміщенні з Київською міською організацією “Блоку Петра Порошенка”.

Тому, логічним для депутатів Вінницької обласної ради від опозиційних сил (якби вони там існували) було б зібратися на екстрене засідання з приводу того, що місцеві структури “БПП” (“Європейської солідарності”) мають нести повну політичну відповідальність за те, що коїть їхнє безпосереднє керівництво. І прийняти відповідну заяву про засудження подібної злочинної діяльності. А може навіть поставити вимогу про складання мандатів.

Натомість, обласна рада користується типовим технологічним методом відволікання уваги і гнівно засудила “Формулу”, про дрібні ж комунальні негаразди не згадала взагалі. Виник суспільний та інформаційний резонанс. І депутати від “БПП” у цьому форматі уже не посібники відверто корупційної схеми, а захисники національних інтересів України.

Тут, щоправда, слід зробити зауваження, що подібна практика «не чіпати» не поширюється на безпосередніх виконавців. Це, зокрема, відчув на власній шкірі відсторонений від посади керівник управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, Ігор Салецький. Якого використав під час виборчої кампанії Петро Порошенко (історія з ПЦУ), але про якого забули негайно після завершення виборів.

«БПП» / «ЄС», таким чином, продемонстрував, що утримав суттєвий вплив у політичній сфері Вінниччини. І, якщо його «ядрові» вдасться зберегти внутрішні корпоративні зв’язки (бодай у тому зачатковому вигляді, у якому вони сформувалися впродовж останніх 5 років), то одностайна перевага «зелених» на майбутніх місцевих виборах є під питанням.

Розуміють це й деякі акціонери «Слуги народу». Тому у місті почали циркулювати плітки, що один з народних депутатів з орбіти Володимира Продивуса придбав місцевий сайт. Інформація ця отримала непряме підтвердження у вигляді того, що саме на цей сайт зробив посилання народний депутат від 11 округу Максим Пашковський, стверджуючи, що власну ОТГ із центром в Агрономічному хоче «вся громада».

Всупереч цьому сільський голова гне лінію, що вибір на користь приєднання до Вінницької ОТГ є більш доречним.

Зрештою, тактика двох обраних у вінницьких округах народних депутатів України (Драбовського та Пашковського) є очевидною: робити все, всупереч муніципальній владі обласного центру.

Але досить про погане. Є й добрі новини. Фракція «Самопомічі» у Вінницькій обласній раді зробила хоч щось за 4 роки свого існування. Формально, її розпустили, з аргументацією про те, що її чисельність зменшилася і тепер складає менше шести депутатів. Фактично, якщо хтось нам нагадає, чим позитивним запам’яталася це об’єднаня за роки свого існування (крім голосування за дерибан 10 га лісу), то ми охоче заберемо власні слова назад.

Вкотре згадали «незлим, тихим словом» й керівництво вінницької «Батьківщини», політику якої колишні соратники назвали «ганебною». Втім, це не вперше, а попередні публічні викриття досі жодних висновків за собою не тягнули.

З’явився на минулому тижні й оновлений «рейтинг губернаторів» за версією журналу «Ділова столиця». Перше місце у цьому переліку зайняв Владислав Скальський, але з редакційним реверансом у бік Валерія Коровія, що весь «позитив» області поки що є саме його заслугою.

Що ще можна сказати про вінницьких політиків за минулий тиждень? Лариса Білозір оприлюднила звіт, у якому зізналася, що «тиснула зелену кнопку системи “Рада”», «свій округ не покинула і про виборців не забула, та продовжує активну роботу у громадах», «підтримала відтермінування штрафних санкцій для власників автівок на євро номерах». Дана інформація чесно була маркована, як «реклама». Решта політиків з вінницькою пропискою мовчки займаються своїми справами. І навіть наближення місцевих виборів не спонукає їх до активізації.

У Вінниці завжди так – починають працювати тоді, коли це вже нікому не потрібно. Невчасно, в декілька разів дорожче і неефективно. Якщо описати одним абзацом весь виборчий процес будь-якої партії однім абзацом вийде приблизно так.

За два тижні до голосування закидати листівками та іншою нікому вже непотрібною макулатурою область, коли тони паперу крім презирства у виборців інших емоцій не викликають, а після виборів в черговий раз обговорювати “недолугих” виборців, які нічого в цьому житті нерозуміють.

Віталійй Горковчук