• Якщо наші читачі вважають, що під час війни у Вінницькій області політики немає, то вони помиляються. У Вінниці є не тільки політика, але й політтехнологи.

Щоправда, зараз ці вузькі спеціалісти здебільшого переймаються репутаційними проблемами керівництва обласного центру, а не виборами. Хоча підготовка до них відбувається теж. Але про це іншим разом. В сьогоднішній публікації ми вам розповімо про іншу “технологію” – “антикризовий PR”.

Покажемо ми цю комунікаційну схему на прикладі ситуації із скандальною новиною про закриття у Вінниці пологового будинку № 2.

Після обурення громадськості, у тому числі з проведенням протестних акцій, резонансу у ЗМІ, втручання народних депутатів і місцевх політиків…

Ні, відмовлятися від власного рішення влада Вінниці навіть на тлі всього негативу не стала. Якщо виконати вимоги громадськості, то це може бути сприйнято у якості слабкості, а на це муніципальні чиновники піти не можуть.

Але, як кажуть фахівці, “включила антикризовий PR”. Чи є в цьому заслуга журналістів нашого видання? Стверджувати не будемо, але мотивації для “вимушеного вставання з крісла” в наших попередніх статтях достатньо.

І вже цим керівництво міської ради вигідно відрізняється від своїх колег з обласної ради. Останні, які б вбивчі для їхньої репутації речі не публікували ЗМІ, завжди зберігали глухе мовчання.

І коли мова йшла про недолуго підготовлений бюджет на 2022-й рік. І коли їм вказували на порушення закону внаслідок обрання чотирьох заступників замість двох. І коли говорили про роздуті штати апарату.

На цей раз і міська влада відмовчуватися не стала, а тому почала поширювати коментар директора обласної дитячої клінічної лікарні Паненка, що причин для занепокоєння немає.

Дослівно коментар звучав так: “Реорганізація вінницького пологового будинку №2 – необхідність та виконання закону”.

У зв’язку з цим відзначимо на цей раз старанний підхід до інформаційного негативу технологів міськвиконкому.

По-перше, коментар довірили не чиновнику, у якого після озвучення подібних аргументів обов’язково виникли би проблеми, а фактично приватній людині, яка до рішень міської влади стосунків не має, але має позитив серед батьків Вінницької області головному лікарю Василю Паненку. І те, що він розписався під набором софізмів — його особиста справа, і до відповідальності його притягнути неможливо.

По-друге, проблему зі сфери непрофесійності (якщо відверто — халатності) посадовців виконкому Паненко (чи ті, хто писали йому текст) спробував перевести у правову площину.

По-третє, негативний акцент зі слова “закриття” перевели на поняття “реорганізація”. Мовляв, нічого страшного не трапилося. Що з цих двох термінів запам’ятається вінничанам “закриття”, ліквідація”, чи “реорганізація” та “приєднання” – питання лише якості комунікацій місцевих ЗМІ (які наполягали на першому варіанті), їх авторитету у читачів та охоплень пубікацій і провладних ЗМІ.

Технологи, справді, на цей раз вирішили свій хліб “відпрацювати”.

Але, як це часто буває — “краще” виявилося ворогом “доброго”.

Якби на цей раз міськвиконком просто промовчав, вінничани не ознайомилися би з набором провальних аргументів щодо закриття пологового.

Адже:

1) Рішення незаконне. Стаття 49 Конституції України, яка має норму прямої дії, зазначає: “У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена”.

2) “Необхідність”, яка є основним аргументом міської влади, зводиться до того, що демографічна ситуація у Вінниці погіршується, народжують менше, а утримання установи потребує коштів.

Але і тут не все так просто.

По-перше, населення Вінниці під час війни як раз зросло за рахунок біженців.

По-друге, намагання приховати власну безпорадність вимогами закону міська влада демонструє не вперше.

Так, у минулому році, коли депутати міської ради відмовили учням шкіл у безкоштовному харчуванні, муніципальні ЗМІ також наводили аргументи, що міськвиконком не зобов’язаний це робити. Не зобов’язаний, але має право.

У прифронтовому Краматорську подібні видатки на харчування були зафіксовані у бюджеті, а у тиловій Вінниці — ні.

3) Відповідно й у даному випадку, одного бажання депутатів міської ради знайти додаткові кошти було б достатньо для того, щоб не приховуватися за начебто вимогами Закону (насправді — положеннями медичної реформи “Гройсмана-Супрун”, яка все у медицині поставила з ніг на голову).

4) Нарешті, сам факт того, що міські посадовці замість того, щоб вести відвертий діалог з вінничанами, ховаються за спинами головних лікарів, говорить про те, що і чиновники розуміють всю хибність власних доводів. Люди чудово розуміють, що усіма красивими фразами про “реорганізацію / оптимізацію” ховається банальне скорочення.

Зрештою, усі розуміють, що пологовий будинок закриють. І думка громади буде врахована так само, як і під час слухань про нескінченні забудови (тобто — не врахована).

Але крапля за краплею недовіра до муніципальної влади у міського населення зростає. І маніпулятивними прийомами з лагідними заголовками у ЗМІ, довіру до керівників міста уже не повернути.

А поки технологи — ще раз підкреслимо — власну зарплатню відпрацьовують сповна.

Тільки “технології” на тлі відсутності реальних позитивних справ і повному багажеві негативу уже не спрацьовують. І, здається нам, вже й не спрацюють.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net