Провідні політики анонсували старт активної фази передвиборчої кампанії до місцевих виборів на кінець серпня, а самі поїхали відпочивати. Відповідно й вінницький політичний тиждень виявився напрочуд млявим і безбарвним. Хоча в інших регіонах країни виборчі баталії вже йдуть повним ходом, а на вулицях обласних центрів вже майоріє зовнішня реклама з типовими гаслами.

Лідери муніципальних утворень, зрозумівши, що з падінням рейтингу загальнонаціональних партій саме вони виходять у лідери передвиборчих перегонів, методично просувають інфраструктурні, технологічні та соціально-значимі ініціативи.

Рейдери, без зайвих заперечень з боку обласної влади, продовжують займатися своєю справою. А депутати Вінницької обласної ради продовжують мріяти про нове обрання.

Зі сфери жартів: депутаткиня від «Опозиційного блоку» Тетяна Антонець вперше (і, судячи з вражень, востаннє) у житті проїхалася у маршрутці.

Народні депутати України займаються тим самим, чим займалися й у попередні місяці.

Микола Кучер лобіює аграрні питання, Лариса Білозір «за» сурогатне материнство і «проти» одностатевих шлюбів, Ірина Борзова працює на окрузі, Олег Мейдич роздає поздоровлення.

Першу місцеву партію Вінниччини очолив її засновник Микола Філонов, незабаром в “Партії Вінничан” визначаться з кервником обласного та міського осередку.

Фото з офіційної сторінки “Партії Вінничан” у фейсбук

Голова Вінницької ОДА Сергій Борзов продовжує нарікати на «попередника», відзначаючи, що той, м’яко кажучи, недопрацював. Коровій поки що мовчить.

Колишній голова Вінницької ОДА Владислав Скальський повернувся до команди Гройсмана, як мінімум, окресливши претензію на лідерство у списку «Української стратегії», куди тривалий час «сватали» Валерія Коровія. І взагалі, Скальського в інформаційному просторі, скажімо так, побільшало. Суттєво побільшало.

Гасло у стилі пізнього КПРС: «”Батьківщина” та Ганна Давиденко – саме той надійний політичний союз, якому під силу викорінити корупцію та свавілля місцевої влади у Вінниці» більш ніж яскраво характеризує як рівень місцевої «опозиційної» журналістики, так і саму «політкиню», яка згодилася у цьому матеріалі фігурувати. Кумедності політичному поверненню депутатки до лав “Батьківщини” додає минулорічний вихід з фракції та партії.

Фото зі сторінки Ганни Давиденко в соцмережі

А взагалі, у місцеву «Батьківщину», судячи з усього, зайшли гроші. Останнє, щоправда, жодним чином не означає, що її керівництво може змінити політику, ну, скажімо так, комплексної взаємодії з кандидатами з приводу їхнього місця у виборчому списку відповідно до певного спонсорського внеску.

В останньому неодноразово була помічена колишня очільниця «Батьківщини» Людмила Щербаківська, яка нещодавно повернулася у керівництво обласної організації, очоливши фракцію у ВОР (Вінницька обласна рада).

Які, шановні читачі, можна зробити з усього цього вінницького партійного вінегрету висновки?

Такі, що політики ДУЖЕ хочуть – одні залишитися при владі, інші – її отримати. Зробити це можна тільки після успіху на місцевих виборах 25 жовтня цього року. Але що і як робити вони банально не знають. Якщо до справи підходити конструктивно, то їм слід було вдатися до формулювання змістовних програм та спілкування з виборцями, бодай у ЗМІ, або хоча б до реалізації соціально важливих проектів. Але все це вимагає грошей, на що вінницькі політики, відповідно до власного скупуватого менталітету, підуть лише тоді, коли усі строки уже «згорять». А тому вся ця активність, начебто є, але фактично її немає. Є імітація.

А ближче до виборів всі ці депутати і кандидати з’являться у ЗМІ з розповідями – як багато вони зробили, та скільки зроблять ще.

І щиро здивуються, коли ці вибори програють.

Наостанок ще раз нагадаємо: «Половина українців готова проголосувати на виборах за місцеву партію».


Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here