Вранці 26-го жовтня у Вінниці та на Вінниччині “політика” завершилася ще на декілька років. На відміну від інших міст та областей, де кандидати та партії продовжували змагатися за результати, захищати здобуті голоси виборів та намагалися зміцнити позиції напередодні другого туру виборів міських голів.
Але Вінниця і “другий тур”, у сенсі політичної конкуренції — це різні планети. Ні, звісно, незадоволені залишилися. Переможці радіють. Обивателі демонструють байдужість. Але все це у рамках однієї єдиної вінницької політичної матриці.
Уже за даними екзит-полу студії Шустера стало зрозуміло, що “Українська стратегія Гройсмана” тріумфально перемагає як на виборах до Вінницької міської ради, так в області.
На виборах Вінницького міського голови, попри усі кошти, вкладені (викинуті) у контр-проєкти, безальтернативно переміг Сергій Моргунов. Що, не очікуючи на офіційні результати визнав губернатор Сергій Борзов, який привітав переможця. З Борзовим, який або залишиться губернатором, або стане префектом, судячи з усього, й буде коаліція УСГ та “зелених”. А ось Сергій Кудлаєнко оголосив про перехід в опозицію.
У міську раду дуже намагалася затягнути “Батьківщину”, з якою, вочевидь, були попередні домовленості, тож й малювали їй за екзит-полом КВУ 5%. Але не склалося…
З 3,7% “витягнути” до 5% не здатна жодна виборча комісія. На одному з місцевих ресурсів журналісти уїдливо прокоментували ситуацію: “Сподіваємося, це не позначиться на подальших перспективах «Батьківщини», осередок збережеться, а партспонсори не розбіжуться”.
Як раз навпаки. Це — кінець. Перспектив у цього проєкту більше немає, осередок уже у стані напіврозпаду, а спонсори зникнуть першими.
Програв багаторічний мер Могилева-Подільського Петро Бровко, “злетів” й міський голова Бару Артур Цицюрський. Аналогічно завершилася історія з виборів мера Козятина, який вирішив балотуватись на цих виборах від “Слуги народу”. Більшість інших міських голів підтвердили власні повноваження, вчасно перейшовши до УСГ.
Завдяки чому 29 з 63-х претендентів від УСГ на посади голів ОТГ і здобули перемогу.
Винятки, з числа знакових осіб, — міський голова Немирова Віктор Качур, який однак залишився без фракції “радикалів” в обласній раді. Та й взагалі на РПЛ після поразки Олега Ляшка у 208 окрузі саме час ставити “хрест”.
Головою Хмільника став брат нардепа Петра Юрчишина Микола. В Оратові перемогла представниця “Європейської солідарності”. Нарешті в Уланівці колишній заступник голови ОДА О. Крученюк, який перед виборами перебіг з “БПП” до “Батьківщини”, програв представнику “Європейської партії” Миколи Катеринчука.
“Партія вінничан”, яка вперше брала участь у виборах, заявила про проходження до міських рад Ладижина, Козятина і Гайсину.
Фальсифікації були, але сказати, що вони мали тотальний характер не можна. Швидше, мову можна вести про мотивування членів ДВК рахувати бюлетені, у яких й народні депутати не до кінця розібралися, не те, що пересічні виборці.
Усі кандидати та представники партій, як ми уже й казали, остаточні результати визнали. Як визнали й вірність, або хибність обраної раніше виборчої стратегії.
Невеличкий скандал стався хіба що у стані “зелених”, де нардеп Ірина Борзова звинуватила своїх колег Пашковського та Драбовського у нехтуванні інтересами вінничан. У відповідь їй негайно “прилетіло” нагадування, що декілька років тому вона клялася і божилася, що ніколи у житті не піде у політику, зокрема, не балотуватиметься у народні депутати України.
Негайно відреагував Пашковський, який згадав, що у Борзової є бізнес в окупованому Криму, а також триває будівництво ресторану на березі Південного Бугу. Відповів і Драбовський, який звинуватив Борзову у низькому рівні організаційної складової виборчої кампанії.
У зв’язку із чим виникає запитання: “Як такі “закляті друзі” взагалі співіснували у рамках однієї, бодай і поспіхом склепаної команди “слуг народу”? Але кого хвилює з’ясування стосунків у стані тих, хто відтепер вимушений буде задовольнитися статусом молодших партнерів в обласній раді при переможцях УСГ?
“Стратегія” перемогла, і це факт. Відтепер саме вона відповідатиме наступні п’ять років за розвиток Вінниччини. Про це уже заявив ексголова ОДА Владислав Скальський.
Цікаво, що роль народних депутатів України у цих виборах на теренах Вінниччини була мінімальною. Зумів “наколядувати” 6,64% підтримки “За майбутнє” Петро Юрчишин, але це, у принципі, й все.
Геннадій Вацак у виборчій кампанії помічений не був. Не надто цікавили місцеві виборчі перегони й Миколу Кучера та Ларису Білозір. Нарешті Олег Мейдич, хоча і провів за рахунок залишків колись захмарного рейтингу “Батьківщини” фракцію “біло-сердешних” до обласної ради, остаточно поховав шанси на відродження цієї політичної сили у масштабах області.
З-поміж інших учасників виборчих перегонів пости – “на добраніч” у Фейсбуці спромоглися написати Сергій Кармаліта, представники партії Шарія та “Європейської солідарності”. Промовчали як переможені (Устінова, “Свобода”), так й умовні переможці (ОПЗЖ). Справа зроблена — навіщо витрачати час на такі дрібниці, як подяки електорату.
Вибори завершилися.
Але політика продовжується.
Тож уже незабаром ми сподіваємося побачити дуже багато цікавого, у тому числі й на політичній арені Вінниччині.
Стежте за нашими новинами.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.