Вітчизняні політики вкотре за останні місяці активно заметушилися. Причина — у заяві спецпредставника Трампа Кіта Келлога про необхідність проведення виборів в Україні. Наскільки реальним є таке побажання? Чи слід його розглядати як передумову для початку мирного процесу? Або лише у якості напуття, що ними (виборами) цей процес разом з перезавантаженням влади в Україні слід завершити?
Прямо ані у заяві, ані у коментарях з цього приводу представників української влади сказано не було. Але деякі натяки можна побачити у деталях та у тому, що сказано не було.
Хто сказав
Повного тексту інтерв’ю Келлога Reuters на даний момент не має, на що поскаржився радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин, думку якого у перші дня після заяви спецпредставника Білого дому позиціонували у медіа як офіційну відповідь Банкової.
Однак, спершу, ніж перейти до змістовної частини, слід подивитися на місце речників у владній ієрархії. Кіт Келлог не має статусу особи, яка приймає рішення. Його повноваження формулюються не надто конкретно.
“Келлог буде лише збирати інформацію та доводити її до президента Трампа. Тобто він забезпечуватиме дуже чітке, детальне уявлення про те, що відбувається, а також інформуватиме які в різних гравців позиції й перспективи. Також він буде вести комунікацію від імені президента Трампа на тему війни. Відповідно, повноважень ухвалювати рішення Келлог, скоріше за все, не матиме. Новий президент США дуже самостійний”, — пишуть ЗМІ.
Отже, думка “комунікатора”, можливо, і важлива, але у жодному випадку не є остаточною. Згадаємо попередніх спецпредставників США на “українському напрямку” Курта Волкера і Джона Болтона, які часто формулювали протилежні меседжі. Згодом Болтон негативно висловлювався про Трампа, а той зневажливо згадував про свого експідлеглого.
Відповідно говорити, що США на високому рівні “наполягають” на виборах — дещо передчасно. Є побажання, але навіть його контури скільки-небудь чітко не окреслені.
Водночас, подивимося й на того, хто відповідав Келлогу.
Це не президент України, не глава його Офісу, і не міністр закордонних справ. І навіть не секретар РНБО. Статус “радника” Литвина приблизно дорівнює статусу Келлога. Тобто, “офіційною позицією” ці висловлювання і дописи можна називати дуже обережно.
Втім, українська відповідь є більш важливішою для розуміння ситуації. Категоричного “ні”, яке обов’язково би пролунало би раніше (а Данілов наговорив би ще чогось нецензурного), озвучено не було. Фраза — “Жодних виборів під час війни”, як сказали би перші посадові особи держави ще рік тому — не пролунала.
Читати також: Гра у вибори
Таким чином, українську позицію, хоча до кінця й не сформульовану, все ж можна розглядати як потенційну згоду на голосування за певних умов. За яких —спробуємо розібратися далі.
Що сказав
Пожвавлення в українському сегменті блогосфери (“Тепер точно будуть вибори, адже американці наказали!”) не зовсім зрозуміле. Навіть у тих фрагментах інтерв’ю Келлога Reuters, які наразі є доступними, є словосполучення:
“The United States wants Ukraine to hold elections, potentially by the end of the year, especially if Kyiv can agree a truce with Russia in the coming months, President Donald Trump’s top Ukraine official told Reuters” (“Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела вибори, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці, заявив Reuters високопосадовець президента Дональда Трампа в Україні”).
“Potentially” (“потенційно”, “можливо”) та “especially if” (“особливо якщо”) свідчить про те, що категоричних вказівок щодо “виборів до кінця року” наразі немає. Є побажання про вибори за умови гіпотетичного перемир’я з РФ.
До речі, раніше Келлог озвучував цілком прийнятну для України формулу “переговори з позиції сили (України)”.
В ОП, однак, побачили у цьому доволі неприємний натяк. “…Якщо його план — це тільки припинення вогню і вибори, то це провальний план — Путіна не залякати тільки цими двома речами”, — написав Литвин.
Далі у Литвина йдеться про те, що слід робити, щоб примусити Москву до миру, але це даної теми вже не стосується. Як і фрази про те, що РФ уклала союз з Північною Кореєю, а політика Трампа є “мудрою”. Хто-то а Дональд Фредович і таким прихованим погрозам, і відвертим лестощам ціну знає.
Таким чином, з американського боку ми бачимо лише “побажання”, з українського —згоду на вибори ТІЛЬКИ після виконання низки озвучених раніше вимог: надання гарантій безпеки (в ідеалі — прийняття в НАТО), відмову від скорочення армії, вирішення гуманітарних проблем і питань відновлення України, неприпустимість юридичного закріплення окупації частини території.
У принципі, нормальна позиція для початку переговорів, причому вибори маються на увазі у якості кінцевого пункту процесу, а не необхідної умови для його початку.
Що не сказали
Не сказали про вимогу Москви забезпечити “легітимність” Володимира Зеленського, термін перебування на посаді якого, згідно з твердженням представників Кремля, начебто закінчився.
Про це, до речі, уже заявив прессекретар Путіна (не цитуємо).
Здавалося б, вимога є такою, що ламає всю логіку навіть потенційної підготовки до перемовин, адже в умовах дії воєнного стану нормальне голосування провести неможливо, оскільки такої можливості будуть позбавлені бійці на лінії фронту, мільйони біженців, для яких елементарно неможливо організувати процес подачі голосів, та й безпекові питання нікуди не дінуться.
Однак правочинності висувати її у РФ немає можливості з двох причин: 1) Москва сама зламала всю архітектуру міжнародного права; 2) Сам Кремль з легкістю може змінити офіційну точку зору впродовж декількох годин — прикладів цього є безліч. Таким чином, слова прессекретаря Путіна — елементарний блеф.
Що ще можуть сказати
Мову можна вести не стільки про вибори як про передумову перемир’я, скільки про перемир’я як про передумову виборів.
Це розуміють як у Києві, так і у Москві, а тим більше —у Вашингтоні.
У ході переговорів, дійсно, можуть говорити про взаємні поступки, і навіть зафіксувати неприємні для України моменти (тут слід дивитися в обличчя реальності). Але це не питання виборів, натомість — створення основної умови для їх проведення — миру в Україні. Одна з таких поступок — припущення, що скасування воєнного стану для проведення виборів можливе без досягнення задекларованих українською владою цілей війни (вихід на кордони 1991/2022 року).
Саме у цьому контексті й слід розглядати слова Келлога.
Підписуйтесь на наш TELEGRAM → https://t.me/politarenainfo1