По-перше, в обласному центрі піддали обструкції міністра оборони.
По-друге, «Вінницяобленерго» відключило за борги «Вінницяоблводоканал», після чого місто залишилося без води. Відтак, спричинився невеличкий мітинг проти подібних дій. А до декого нарешті дійшло, що першопричиною подібних дій є цілком матеріальні інтереси російських олігархів. Які перебувають у складних стосунках з вітчизняними бізнесменами.
А тепер давайте трішки вдамося до нудного моралізаторства. Від якого «тхне нафталіном», – за словами одного гостя з минулого, що має «бажання боротись за мандат депутата Вінницької обласної ради і впливати на утворення виконкому цієї ради…».
До речі, це саме “бажання боротись за мандат і навіть на щось там потім впливати” – гарантовано залишиться лише “рожевим бажанням”, або закінчиться остаточним фіаско. Так і запишіть 😉
Так ось, ми постійно твердили, що Вінницька обласна влада декілька останніх років перебуває у ситуації максимально комфортного середовища. Її не кошмарять «активісти» (Одеса, Херсон, Львів). Вона бодай якось контролює депутатський корпус у більшості місцевих рад (привіт Волині та Запоріжжю). У її розпорядженні лояльні народні депутати, через яких вдається вирішувати значну кількість бюджетних проблем та залучати значні субвенції на розвиток (порівняйте з Луганською, Тернопільською та Житомирською областями).
Але ми регулярно й нагадували стару біблейську притчу про сім тучних корів та сім їхніх худих опонентів. І що за роками благополуччя можуть прийти часи проблем.
Тому, щоб мінімізувати втрати від цього (у трактуванні Йосипа і такий сценарій передбачено) слід зміцнювати команду, освоювати нові методи комунікації з громадськістю. Не призначати на відповідальні посади профанів і дилетантів.
Нам у відповідь посміхалися, казали, що все це підступи «Олі і Колі», а самі продовжували працювати у традиційному стилі. 70-х років минулого століття. Потрохи «пиляючи» обласний бюджет. І вважаючи, що так буде й завжди.
Дзуськи. Влада, навіть найдемократичніша, дійсно отримує (в усьому світі) розпоряджатися бюджетними коштами, обґрунтовуючи це право перемогою на виборах. Що ж, такі реалії. За корупційними скандалами у тих же США можна спостерігати вічно.
Ми все це розуміли. Тому й закривали очі на серйозні оборудки з дорожнім будівництвом, тендери для своїх, бізнес-стартапи керівництва ОДА і дрібні капості з закордонними вояжами за кошти обласного бюджету близьких до керівництва ОДА бізнесменів і депутатів та багато іншого не менш цікавого.
Але наше мовчання не скасовувало загальної філософії змін у впливі на бюджетний процес, розподіл коштів та контроль над активами (а також «схемами» і «потоками»), які відбуваються після кожної ротації владних еліт.
Тепер у вас це потрохи будуть віджимати. І про російський слід «Обленерго» ще не раз згадають.
Хочете безвідмовний рецепт власної катастрофи на наступних місцевих виборах (для тих, хто ще сподівається «впливати на утворення виконкому»)?
Ось перший-ліпший приклад. На наступних виборах проводиться потужна PR-кампанія з простим меседжем:
«Депутат від БПП («Європейської солідарності») є ставлеником російського олігарха та відключає воду у Вінниці. Бажаєте жити без води? Жодного голосу порошенківській ЄС та «проекту під екс-губернатора» (а то ми не знаємо, що ви його готуєте і знову ж таки повторимось – дарма готуєте. Гроші на вітер).
Всього цього тренду не усвідомив вінницький навколо-політичний планктон. Дивиться групу у Фейсбуці «Вінницький політклуб» (не треба подяки за рекламу 🙂 ).
Який Шарій?! Який Качор?! Все те борсання у проблемах, які від Вінниці є далекими.
З тим «гімном на вустах», яким годують вінницьких споживачів місцеві «аналітики» можна і 10, і 100 років перебувати в астральній необізнаності, що події розгортаються у руслі передбачення місцевої політтусовки.
Завжди Ваш Віталій Горковчук і вся команда “Політичної Арени Вінниччини”