У ЗМІ почалося педалювання доволі неприємної для «Слуг народу» чергової «зради». З’ясувалося, що гучну обіцянку відмовитися від державного фінансування партії (212 млн грн, між іншим) заради боротьби з епідемією коронаровірусу, неможливо виконати у визначеному законом порядку.
Фінансування виділяється на весь період до наступних виборів. Відмовитися від нього неможливо, а використати виділені кошти, згідно із законом, дозволяється лише на статутну діяльність партії, до якої не входить благодійність.
Тобто, усі розповіді про пожертву на медицину – типовий популізм. Приблизно, такий самий, як проявив пару років тому «Опозиційний блок», коли спочатку гучно розповідав про необхідність відмовитися від державного фінансування, а, коли відбувся його розкол та були заморожені виплати, – подав до суду з вимогою відновити грошові виплати.
Лідер президентської партії Олександр Корнієнко якось невпевнено відгукнувся, що «слуги» шукають вихід із ситуації, тому від ідеї передати понад 200 мільйонів «власних» коштів на протидію епідемії, не відмовляються.
Проблема у тому, що суспільство мислить аналогіями. І коли люди бачать, що якась «схема» в упакуванні красивого PR-ходу («все для народу!») діяла, діє і буде діяти, то відповідні сумніви починають виникати і стосовно інших «благих намірів» нинішньої влади.
Не будуть продавати іноземцям землю? Обіцяють провести референдум? Де гарантії, що до цього моменту українську землю не розпродадуть відповідно до підзаконних актів, тому й необхідність у референдумі відпадає у принципі.
Беруть кредит у МВФ на стабілізацію економічної ситуації? А хто поручиться за те, що гроші просто не будуть перераховані з банківських рахунків на офшорні?
Обіцяють забезпечити компенсацію малому і середньому бізнесу за простой під час карантину? Де бодай план таких заходів? І де механізми недопущення переливання компенсаційних грошей з бюджету на рахунки приватних банків, які далі самостійно виставлятимуть відсоткову ставку?
Насправді, суспільство у чомусь смішить, а у чомусь злить навіть не це. А те, що у такій безхитрісній справі, як PR за бюджетні кошти, якою досконало володіє будь-який голова РДА, що перерізає стрічку на відкритті дитячого садочку, «слуги» самі для себе примудрилися зробити проблему.
Коли над владою починають сміятися? Коли вона краде? Ні, тоді, коли виявляється, що вона і красти не вміє.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.