Журналісти проаналізували законодавчу активність вінницьких нардепів

Соціологічні опитування фіксують зростання рівня недовіри українців до влади. Процес об’єктивний і першим, як це завжди буває, збільшився негатив до Верховної Ради. Народних депутатів виборці, попри те, що голосують за них, взагалі не дуже полюбляють («Чим вони там займаються? Тільки гроші гребуть»), хоча у глибині душі більшість громадян мріяли б опинитися на їхньому місці. І тоді б вони «показали, як керувати країною».

Певні питання щодо доцільності роботи парламенту у тому форматі, у якому він працює з лютого 2022-го року, виникають й на вищих рівнях. Так, днями стало відомо, що екс-спікер Дмитро Разумков запропонувати відправляти нардепів на фронт по 30 осіб на місяць. А у самій ВР визріла ініціатива завершити режим одного пленарного засідання Верховної Ради та повернутись до формату класичних пленарних засідань з двома пленарними тижнями, погоджувальною радою та годиною запитань до Уряду, які визначені регламентом парламенту. Про це йдеться у проєкті постанови №1141, яку вже  підписали 18 нардепів з різних фракцій.

Тим не менш, законодавча робота триває, і завершення І кварталу – традиційний час для звітів про роботу, відзначення кращих і визначення відстаючих.

Від Вінницької області до парламенту делеговані переможці у 8 виборчих округах (11 – 18), ще декілька осіб отримали мандати за списками.

Депутат від 11 виборчого округу Максим Пашковський («Слуга народу») особливою активністю не відрізнявся, але вийшов з інтерв’ю в одному з місцевих ЗМІ.

Підпис його колеги на 12 виборчому округу Анатолія Драбовського («Слуга народу») стоїть під 4 проєктами законів, внесених з початку 2024 р.: «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей у зв’язку з другою річницею повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну та десятою річницею протистояння Українського народу збройній агресії російської федерації», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби», «Про компенсацію за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин». У кожному випадку Анатолій Драбовський є співавтором документів.

Приблизно стільки ж (п’ять) подав представник 13 виборчого округу Петро Юрчишин («За майбутнє»). Причому в одному з них не складно побачити і приватний інтерес великого сільгоспвиробника, яким є Петро Васильович: «Про хміль та хмелепродукти», інші – звернення, або загальні документи.

Народна депутатка Ірина Борзова (14 виборчий округ) стала співавторкою 6 законопроєктів, з яких виділяється № 10392 «Про академічну доброчесність». Таку саму кількість внесла й представниця 15 виборчого округу Лариса Білозір, у якої можна відзначити проєкт Закону України «Про медичне самоврядування».

В активі Геннадія Вацака (16 виборчий округ) – 3 поданих з початку 2024 року законопроєктів: «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства», «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй…», «Про внесення змін до Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” щодо недопущення участі осіб, пов’язаних з державою-агресором, у функціонуванні ринків капіталу та організованих товарних ринках України».

Микола Кучер (17 виборчий округ) – 3 законопроєкти: «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо пільгового надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності учасникам бойових дій», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення пільгового розміру орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, наданих в оренду учасникам бойових дій» і «Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану».

Читати також: Верховна Рада закликала міжнародну спільноту не визнавати псевдо голосування в Росії

Олег Мейдич (18 виборчий округ) відзначився двома внесеними за І квартал 2024 року законопроєктами.

Депутатів-вінничан, які були обрані за виборчими списками, менше. Олександра Устінова, яка колись представляла «Голос» (наразі складно розібратися, хто залишився у справжньому «Голосі», а хто пішов у «розкол») за підсумками І кварталу 2024 року тримає першість – її прізвище фігурує під 12 законопроєктами, більшість з яких, однак, звернення до парламентів світу та про внесення змін до складу спеціальних комісій ВРУ. Але законодавчу активність не відзначити не можна.

Нарешті, представниця «Слуги народу» Юлія Овчинникова у І кварталі стала співавторкою трьох законопроєктів.

Чи можна вважати Петра Порошенка вінничанином? Схилимося до того, що ні, а тому огляд його законодавчої активності наводити не будемо.

Також слід зауважити, що депутатська діяльність не зводиться лише до підготовки та внесення законопроєктів з подальшим голосуванням за них у сесійній залі. Це й робота у комітетах, і комунікація з виборцями і направлення депутатських звернень, і переговори з іноземними делегаціями, отже судити про якість депутатської роботи лише на основі депутатської активності було б перебільшенням.

Та й І квартал остаточним показником у цьому плані бути не може. Ті самі Вацак і Білозір у 2021-му році були лідерами на ниві законодавчої активності. Отже, все ще попереду.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo