«Груповий чат» та інформаційна безпека

Деякі неочевидні висновки зі скандалу з секретним чатом у Signal.

Днями у США сталося прикре непорозуміння – до чату, створеному у месенджері Signal радником з питань національної безпеки Майком Уолцем, було помилково включено головного редактора The Atlantic Джеффрі Голдберга.

У чаті на той момент обговорювали оперативні деталі майбутніх ударів по підтримуваних Іраном повстанцям-хуситам в Ємені, включаючи інформацію про цілі, зброю, яку розгорнуть США, і послідовність атак. За дві години після цього почалася військова операція, деталі якої містилися у доступних у чаті матеріалах.

Подія уже призвела до того, що Уолца публічно обізвали «fucking idiot», а Голдберга, який зробив історію надбанням громадськості, звинуватили у гонитві за сенсаціями.

Втім, справу це не врятувало, а сама історія вкотре за останні роки актуалізувала питання збереження таємної інформації у глобальному інформаційному світі. 

Навіть для розвинутих у цьому плані США проблема є нагальною, у зв’язку з чим можна згадати неприємності Гіларі Клінтон, яка використовувала приватну пошту в особистих цілях, а також неодноразові масові витоки інформації, які загрожували національній безпеці (Асандж, Сноуден). І якщо у попередні століття та навіть десятиліття минали роки після того, як втрачалися секретні документи та моментом, коли вони потрапляли у загальний доступ, то сьогодні цей відлік йде на секунди.

Читати також: В (не)очікуванні виборів

Однак що можна цьому протиставити? У тому числі в Україні, для якої інформаційний фронт у боротьбі з агресором є одним з найбільш важливих напрямків.

Перший, здавалося б, очевидний висновок – заборонити посадовцям користуватися незахищеними каналами інформації, а інші недружні засоби комунікації просто блокувати.

Проте все це неодноразово проходили в історії. Коли в СРСР глушили «ворожі голоси» це лише підігрівало інтерес громадськості до BBC та «Голосу Америки». Проблема була у тому, що західні радіостанції транслювали рок-концерти, а радянське радіо – вісті з полів. Криза була, як бачимо, не у засобах донесення інформації, а у якісному контенті.

Аналогічна дискусія, нагадаємо, уже декілька років триває навколо месенджера Telegram, який є зручним у використанні, але водночас несе небезпеку тим, що не дає доступ правоохоронцям до інформації користувачів. А остання може містити що завгодно – від переписки на тему планування терактів, до обміну повідомленнями наркоторговців. Та й заблокувати все і повністю не вдасться – сучасний розвиток технологій, у тому числі VPN-сервісів нівелює усі розробки ще на стадії підготовки. 

Подібна проблема існує й у контексті використання посадовцями доступних застосунків для обміну повідомленнями, які не призначені для широкої публіки. Оперативно спілкуватися на важливі теми з використанням одного-двох кліків є набагато більш раціональним, аніж отримувати кожного разу право на доступ до захищеної системи зв’язку у шифрувальника і «товариша майора». А ще існує небезпека неконтрольованого витоку не просто через ненадійного посадовця, а й внаслідок технічного збою.

Відповідей на ці серйозні безпекові запитання, як бачимо, на даний момент немає ані в США, ані в Україні.

Єдине, що можна впевнено стверджувати, так це те, що робота у цьому напрямку має бути системною і стосуватися як технічного боку, так і когнітивного. 

Ключовими її напрямками, як здається, мають бути наступні:

1. Створення надійних, захищених і зручних національних комунікаційних систем.
2. Виведення сфери інформаційних війн з периферії уваги держави у її пріоритети. 
3. Стимулювання вітчизняних розробок у сфері ШІ, які поєднували би обидва попередні пункти.

«Війна дронів / роботів», яка ще декілька років тому виглядала фантастичною, тепер стала цілком реальною. Наступним кроком буде «війна розумних роботів». І якщо Україні відстане у цій сфері – наслідки можуть бути катастрофічними.

Головне – ще раз наголосимо – що це має бути системна робота, кінцевою метою якої повинно стати досягнення ситуації, за якої втрата одного елементу (у т. ч. витік частини інформації) жодним чином не вплине на системну роботу у цілому. 

Ну, й звісно – фахове вдосконалення навичок інформаційної гігієни ще нікому не завадили, особливо посадовцям, які працюють з секретними даними.

Підписуйтесь на наш TELEGRAM → https://t.me/politarenainfo1