Політичні фантоми і пробудження “сили”?

Із-за завіси міжвиборчого мовчання на арені вінницького політичного театру починають з’являтися перші дійові особи. Спочатку – у якості тіней, які силяться видавати себе за справжніх персонажів (成都中国皮影博物馆). Тіні намагаються переконати глядачів, що вони продовжують перебувати у реальних тілах, які ще можуть здійснити серйозний вплив на події.

Якщо не придивлятися уважно, то тіні цілком можуть здаватися реальними. Вони щось говорять, імітують діяльність, поширюють пафосні гасла, у яких щосили відмежовуються від своїх багаторічних колег і партнерів по «бізнесу» харчування за рахунок обласного та державного бюджетів.

Але при першому уважному погляді виявляється вся сутність фантомної природи усіх цих «гостей з минулого».

І тим не менш вони ще й досі намагаються потрапити у поле зору виборців. З різним, щоправда, успіхом.

Фантом № 1

Традиційні політичні партії.

Депутати – представники політичних партій, які пройшли у 2015-му році до Вінницької обласної ради почали потрохи звітувати, «йти у народ», активізували «добрі справи» та взагалі почастішали в інформаційному просторі.

Але усі ці маневри множаться на «нуль» тим доволі типовим для вінницької політичної традиції випадком, коли депутат Вінницької обласної ради («Укроп»), член депутатської групи «Антикорупційний рух» (!) Олексій Бородій попався на хабарі у 300 $

У повідомленні Нацполіції йдеться про те, що «5 лютого службовець органів місцевого самоврядування одержав неправомірну вигоду, у якості перших, так званих, платежів у сумі 300 доларів США, за надання у користування нежитлових приміщень у будівлі, що перебуває у власності територіальних громад Вінницької області, розташованого на території міста Вінниці та безперешкодного користування ними підприємцем в торгівельних цілях».

У декларації персонажа чистим «кешем» вказано 150 000 $, а він спокусився на 300. Що не є переконливою цифрою навіть у нашому провінційному місті.

Де, запитаєте ви, логіка?

А ось де.

По-перше, ці 150 000 (а, по факту, множимо це на 10) готівки або й виникли з цих 300+300+300… х n. Або, швидше, були вписані авансом в декларацію, в розрахунку на те, що вони будуть приблизно таким чином “зароблені”.

Саме тому, розуміючи, що їхній «капітал» формується у спосіб «копійка до копійки», вінницькі політики є патологічно жадібними особами. І, розраховуючи зберегти або здобути депутатський мандат, шукатимуть будь-які способи, щоб не витрачати гроші з власної кишені.

По-друге, а чого б депутату та чиновнику не бавитися хабарями, якщо депутатів, спійманих на хабарі та чиновників, застуканих за тією самою справою не звільнили. І не покарали. І взагалі жодних політичних висновків (хоча б догану дали, чи партійного квитка позбавили) місцеві керівники не зробили.

Не чують і не бачать це вінничани?

А тут ви помиляєтеся.

Не лише бачать, а й відповідні висновки роблять.

Фантом № 2

«Гості з минулого».

Про те, що помічниця ексдепутата та ексрегіонала Григорія Калетніка Тетяна Редько («Батьківщина») зголосилася «рятувати Вінниччину» ми вже писали.

А тепер подивимося уважніше на самого Калетніка, який, не в приклад початківцям-депутатам, яких ловлять на копійчаних хабарях, «схеми» знає досконало. І на реванш, особливо з огляду на старт земельної реформи (а тут у нього дуже багато інтересів) сподіваються з погано прихованим завзяттям.

Реалізовуючи цю стратегію, нинішній президент ВНАУ оголосив про створення Асоціації народних депутатів Вінниччини.

Яка:

1) складається з дуже-дуже поважних осіб («… своєрідний сплав життєвої мудрості, досвіду і професійності. Саме ці люди стояли у витоків створення Конституції України, їм доводилося рятувати заводи області від порізки на металобрухт (?!. І що, врятували? – Ред.), завдяки їх виваженим рішенням збережені цукрова і спиртова галузі області, на їх плечах у округах була газифікація населених пунктів, ремонти доріг, будівництво шкіл, лікарень, вони завжди поспішали у громади, бо знали, що не мають права підвести, їх там чекають і вони для людей серйозна надія…»).

2) хоче відкрити людям Правду («Серйозна проблема сучасності і у тому, що люди досить часто отримують неправдиву, заангажовану та викривлену інформацію, адже більшість ЗМІ перебувають у власності певних осіб, які формують подання матеріалу у вигідному їм світлі. Народні депутати Асоціації Вінниччини поставили собі за мету донесення людям об’єктивної інформації, аналітичних матеріалів стану економіки та соціальної сфери у державі»).

3) «не готові миритися з такою ситуацією … не можуть залишатися осторонь проблем та критичних ситуацій, в яких сьогодні перебуває країна. Виклики, які ставить сьогодення, потребують професійного підходу, витримки, виваженості у прийнятті рішень. … ефективно впливати на політику».

Не потрібно бути «гуру аналітики», щоб побачити за усіма цими пафосними заявами бажання сколотити регіональний політичний проект та балотуватися до місцевих рад. З розповідями про власні неіснуючі заслуги.

Показово й те, кого об’єднала дана «Асоціація» (сайт газети чомусь сором’язливо їхні прізвища замовчує).

«Народні депутати, що об’єдналися у Асоціацію у різні роки працювали на високих державних посадах: головами обласної державної адміністрації – 5, головами обласної ради – 5, заступниками голів обласної ради і обласної державної адміністрації – 4, Міністр Кабінету Міністрів – 1, Перший заступник голови Верховної Ради України – 1, головами Державної митної служби – 2».

Народний депутат-вінничанин, який одночасно був ще й першим заступником голови ВР, а також головним митником країни один – Ігор Калєтнік.

Ексдепутати, які ще й займали крісло голови обласної ради – сам Калетнік-старший, Сергій Татусяк, Григорій Заболотний; крім них до складу «асоціації» можуть входити Іван Бондарчук (товариство дружби «Україна-Росія») та Микола Мельник (ексдепутат від морозівської СПУ). Міністр кабінету міністрів – судячи з усього, Толстоухов (Партія регіонів), а серед учасників-губернаторів – ще один ексрегіонал Микола Джига.

Непогана компанія?

А голосуватимуть за неї вінничани?

Фантом № 3

Плутанина власних шерсть з державною, бізнес-інтересів з політикою.

Тут приклад більш, ніж показовий.

Під Вінницею група людей перекрила міжнародну трасу. Сказали – проти приєднання громади до іншої ОТГ. Насправді, виявилося, що депутат обласної ради, який вивів їх на акцію, переслідував винятково свій земельний інтерес. А тим, хто купився на його обіцянки – жорстко «кинули».

Фантом № 4

Намагання партій «зберегти обличчя» на тлі того, що вони давно стали приватними бізнес-проектами, у яких рядові партійці уже нічого не вирішують.

І — гуд бай колись потужна, а нині мертва партія “Батьківщина”. І Людмила Михайлівна, яка ніколи не запитувала власних однопартійців, а тепер виявилося, що й підтримати її немає кому.

Фантоми пересуваються у просторі, проходять один повз іншого і намагаються привернути до себе увагу.

А що бачать глядачі?

А вони бачать те, що рекламувати «Вінницягаз збут» Фірташа, буде компанія члена конкурсної комісії НАБУ.

Відео українця про «комунальний грабіж» в платіжках набрало 5 мільйонів переглядів за 3 дні. Чиновники обласної ради їздять у столичні вояжі за рахунок обласного же бюджету.

І вводять нові посади у структурі апарату.

Народні депутати України оплачують для власної реклами цілі «фабрики ботів».

І запускають іміджеві матеріали про власну любов до братів наших менших.

Все так безнадійно?

Припустимо, що ні.

Можливо, буде якийсь нормальний політичний проект регіонального спрямування.

Якась “партія вінничан”.

Дива ж трапляються…

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук і вся команда “Політарени”