• Раніше ми уже робили інформаційні зрізи про діяльність Вінницької військово-цивільної адміністрації та обласної ради. У яких дійшли до висновків, що перша була на своєму місці у важкі для країни часи і зі своїми обов’язками впоралася.

Читати: Вінниччина під час війни. Фактор губернатора

А друга (обласна рада) існує винятково для того, щоб її роздутий апарат (майже 100 осіб) та керівництво могли освоювати кошти на зарплату, доплати і мільйонні премії.

Читати: Вінниччина під час війни. Директор облради

З Вінницьким міськвиконкомом ситуація складніше. Цей матеріал був сформований ще до гучних подій, які викликали неоднозначну реакцію вінничан та отримали загальноукраїнський резонанс (встановлення знищеної техніки окупантів в центрі Вінниці та небезпечна знахідка у російському танку і подальша кримінальна справа).

Читати: Небезпечна знахідка у ворожій техніці в центрі Вінниці сколихнула інформаційний простір

Цей факт і всі пов’язані з ним обставини не впливали на загальну концепцію нашої аналітики, назву матеріалу, але саме ці події найкраще ілюструють основну проблему міської влади обласного центру. Але про все по порядку.

На своїх місцях

Потрібно об’єктивно відзначити той факт, що мер Вінниці Сергій Моргунов та ключові посадові особи муніципалітету перебували і перебувають на своїх місцях.

Сергій Анатолійович уже з перших днів війни підтвердив, що контролює ситуацію, ініціює збільшення фінансування тероборони та оборонних заходів та взагалі тримає руку на пульсі життя міста.

Місто забезпечило системну роботу комунальних служб, громадського транспорту, розворушило роботу малого та середнього бізнесу, почало наводити лад з цінами на продукти харчування, запускати економіку міста, почало сприяти переїзду у Вінницю підприємств з постраждалих регіонів, тощо.

До того ж, в самий тривожний період початку війни – перші два тижня, ми відслідковували і відзначали максимальну консолідацію влади у Вінницькій області: військово-цивільної адміністрації Сергій Борзов, обласної ради Вячеслав Соколовий і міського голови Сергій Моргунов.

Ми бачили не тільки спільні протокольні заходи владної трійці області, а й спостерігали за ефективними рішеннями і постійними спільними брифінгами голови ОВА, мера і голови облради. І цей фактор був далеко не другорядним для громади області. Бо у воєнний час люди найбільше потребують чіткої, правдивої і верифікованої інформації, яку під час війни мають право надавати виключно офіційні джерела.

Але в якийсь момент консолідація влади раптово зупинилась, а обласна і міська ради вдались до самостійних публічних акцій та до реалізації не завжди вдалих проєктів.

Повернення «киян» 

Ця частина діяльності міської ради співпала в часі з поверненням у Вінницьку область політичного лідера Сергія Моргунова та Вячеслава Соколового – колишнього прем’єра Володимира Гройсмана. Володимир Гройсман є головою політичної партії свого імені «Українська стратегія Гройсмана», а мер Вінниці очолює обласний осередок цієї партії, в керівних органах партії і очільник облради Вячеслав Соколовий.

Як видно з подальшої діяльності міської влади, посадовці міськвиконкому були вимушені долучатися до PR-заходів, які почав організовувати для себе екс-мер Вінниці Володимир Гройсман.

Активність Гройсмана помітили не тільки ми, а й всеукраїнські видання і дали екс-прем’єру друге місце в рейтингу невдалого піару під час війни.

Так в статті видання Chas.news під назвою: «Селфі-герої. Шість прикладів політичного піару на війні. Чому ця публічна активність іноді воює проти її ініціаторів» автор матеріалу перераховує деякі невдалі перфоманси Володимира Гройсмана і загально кваліфікує їх так:

Кілька останніх років колишній прем’єр наочно демонструє глядачам, як у жодному разі не можна робити, якщо хочеш залишатися на політичному плаву. Публічне позиціонування Гройсмана навесні 2022 року доводить, що роботу над помилками проведено не було.

У Гройсмана намагались ситуацію переламати і спробувати створити міф про людину, яка врятувала Вінниччину. В хід пішло поважне видання «Українська правда» де анонімний високопосадовець заявив, що колишньому прем’єр-міністру стало нудно у Києві, де його послугами не захотіли скористатися представники команди Зеленського, а тому він повернувся до Вінниці і «організував всю область».

Наша редакція детально відреагувала на ці події власним бачення ситуації:

Володимир Гройсман: спроба стати героєм

І поки наша публікація набирала десятки тисяч переглядів по всій країні, у Вінниці події розвивались наступним чином.

Коли не потрібні й вороги

Політичний начальник мера Вінниці почав активно втручатися у роботу органів місцевого самоврядування, перетягаючи інформаційну «ковдру» винятково на себе. Чим поставив в незручне становище діючого очільника міста, що було видно неозброєним оком.

Ось Володимир Гройсман бере участь у зустрічі представників Вінницької міської та обласної ради з функціонерами ООН. Попри те, що жодних державних посад експрем’єр наразі не обіймає, саме він у центрі та у фокусі уваги ЗМІ.

Ближче до кінця березня (майже місяць пройшов з початку війни) у Вінниці було створено Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, який мав розподіляти на власний розсуд отриману міжнародну допомогу.

При тому, що при обласній військовій адміністрації (Сергій Борзов) вже було створено гуманітарний штаб.

Але офіційні ресурси міськвиконкому і облради й тут були змушені написати текст, що Гройсман «погодився» очолити штаб. Ніби так, що його довго про це просили.

Навіщо команді Гройсмана потрібно було створювати свій окремий «гуманітарний штаб»?

Виборчі технології. Сітка 2.0

Звісно для допомоги вінничанам, переселенцям та постраждалим регіонам під час війни. А ще, можливо, підтримати свій політичний рейтинг, отримати позитивні інформаційні приводи та підготуватись до наступних виборів.

Технологія «благодійних пакетів» стара як світ і вже успішно застосовувалась у Вінницькій області.

Пам’ятаєте карантин і як перед самими місцевими виборами з кожної праски у місцевому інформпросторі говорили про благодійний фонд Володимира Гройсмана «Стоп вірус», який поступово переформатувався у виборчий штаб УСГ, а одразу після місцевих виборів свою діяльність згорнув.

Десь такий розрахунок, напевно, існує і щодо сьогоднішньої благодійністі. От лише зараз благодійну продукцію надають та оплачують іноземні благодійні організації та міжнародні місії, а роздають її вже під егідою «міжрегіонального штабу» і політичної партії. Формат і політична складова цієї Pr-технології – тема для окремого матеріалу і, скоріш за все, для міжнародного скандалу.

Одночасно з цим, всі комунальні служби міськвиконкому працювали у штатному режимі. Чиновники Вінницької ОТГ залишилися на місцях і виконували власні посадові обов’язки.

Як вінничани та українці оцінили роботу міської влади та Вінниці та активність «Української стратегії» яку представляє і міський голова Вінниці?

Не оцінили. Останні соціологічні зрізи громадської думки показали, що наразі рейтинг «УСГ» – 1,3%.

А це значить те, що у парламенті партії Гройсмана не буде. Можливо ніколи. Тому й завданням для цієї партії, судячи з усього, поставлено закріпитися на теренах Вінниччини. Не думаємо, що шляхом повернення у крісло мера, але…

Іншої мотивації не надто коректного ставлення екс-прем’єра до своїх партнерів-союзників, яких він буквально «відтирає» на інформаційне узбіччя та ставить у незручне становище — знайти складно.

Тож намагання PR-ників міського голови зробити корисно та приємно і очільникам міськвиконкому, і Гройсману, і вінничанам, і столичному керівництву, і зарубіжним донорам призвело до того, що інформаційне супроводження, як то кажуть, «поплило». Жодної позитивної і резонансної акції та проекту за лютий-травень реалізовано не було.

Натомість, на початку травня на Європейську площу Вінниці привезли згорілу техніку рашистів, на якій навіть не замалювали (за іншими версіями ще й навели свіжою фарбою) заборонений символ «Z».

Спочатку ініціатори отримали – тисячі  жорстких коментарів з боку обурених вінничан. Почувши громадську думку, муніципальна влада вирішила відіграти назад. Але міську раду наздогнав ще гірший скандал.


За словами правоохоронців та офіційних осіб області, у знищеній техніці діти знайшли бойовий пістолет з набоями, що могло призвести до трагедії, але, на щастя, призвело лише до низки критичних публікацій про діяльність Вінницької міської ради в ключових українських ЗМІ.

Що буде з рейтингами?

Чи падає від подібних дій рейтинг міської влади та міського голови?

За нашою інформацією – так.

Замість висновків. Буває так, і всі українці цьому свідки, коли певний політик, не може похвалитись якимись господарчими, чи державними досягненнями та реальними здобутками, але обирає гарну форму, позиціонування і PR, опиняється в потрібному місці у потрібний час і досягає найвищих вершин влади.

А буває, що навпаки.

Вінницькому міському голові є що сказати про розвиток, розбудову і благоустрій Вінниці. А от щодо потрібного місця, часу і «політичного щастя» – питання дискусійне.

Бо іноді ти думаєш, що граєш ти, а насправді грають тебе.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo.

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here