Аутсайдерство Вінниччини у рейтингу децентралізації – провал або сигнал?

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України склало черговий рейтинг областей за показниками децентралізації влади. Вінниччина отримала розгромне останнє місце.

Критики влади, і обласної влади зокрема, негайно розпочали кампанію «перемивання кісток». Мовляв, у маркерній та базовій для Президента та Прем’єра області не можуть забезпечити належних темпів однієї з найбільш успішних реформ останніх років.

Відповідно, почали шукати й винних, якими «призначили» керівництво області, першого заступника голови ОДА Андрія Гижка та директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Володимира Мережка. І зробили висновки, що незабаром, зі стартом президентської виборчої кампанії, «полетять голови».

Така версія має право на існування. Однак подивимося на ситуацію під іншим кутом.

Найбільш провальний пункт у рейтингу – кількість ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч населення.

У минулому році віце-прем’єр Зубко так аргументував зазначену вимогу:

«ОТГ, із чисельністю менше 5 тисяч мешканців мають менший потенціал розвитку, порівняно із більш населеними територіями. За його словами, розвиток малого і середнього підприємництва на території певної громади залежить від наявності там кваліфікованих трудових ресурсів, обсягу місцевого ринку споживання, спроможності ОТГ створювати і утримувати інфраструктуру».

З точки зору уряду, якому доведеться контактувати з меншою кількістю ОТГ, а також економити на цьому кошти – логічне. Один час навіть намагалися реалізувати гасло: «Один район – одна ОТГ».

А з точки зору громад невеликих сіл? Яких у даному випадку абсолютно позбавляють суб’єктності? Виникає – і цілком реальна небезпека втратити об’єкти освітньої, медичної, соціальної і культурної сфер. Куди будуть вкладатися кошти – у центр, чи околиці ОТГ? Звісно, у центр. Тому по всій країні процеси децентралізації «буксують».

Села просто не хочуть об’єднуватися з більшими населеними пунктами, справедливо вважаючи, що всі гроші залишатимуться у центрі ОТГ. І від місцевої влади залежить – будуть «ламати через коліно» громади, або шукати компромісний варіант.

№ 1, до речі, за цим показником Рівненська область, а № 2 – Івано-Франківська. Тут все просто – люди виїхали на заробітки, а об’єднувати напівпорожні села можна з ким і як завгодно. Слід Вінниччині рівнятися на ці явно бідніші регіони?

Отже, це не стільки недопрацювання, а, швидше, заслуга обласної влади, що вона намагається делікатно вирішувати цю проблему.

У цьому контексті виникає питання про політичне замовлення даного рейтингу, який має сигналізувати тій або іншій регіональній владі про її місце у «табелі про ранги».

Дана версія також не виключена. Відомо, що деякі губернатори ледь не напряму дають хабарі, щоб отримати місце вище, ніж є у реальності.

Тому можна припустити, що вінницькій владі доволі доступно сигналізували – повільні методи, якими вона звикла впливати на суспільні процеси не підходять для президентської виборчої кампанії, у ході якої слід звертатися до більш рішучої тактики.

Однак у реальності такий підхід дасть діаметрально протилежний результат, адже вінничани дуже не люблять, коли їм вказує керівництво – за кого голосувати. І на Соборній це також розуміють. І підставлятися, очоливши заздалегідь програшну кампанію, вочевидь, не збираються.

Єдиний прийнятний вихід із ситуації для центральної влади – надсилати для організації виборчого процесу «пожежну команду» з диктаторськими повноваженнями. Тоді і місцеві функціонери можуть спокійно допрацювати до березня наступного року, і виборча справа зрушить з місця.

Якщо ж Банкова у такий спосіб надіслала «останнє попередження», за яким буде зміна керівництва області, то така поведінка є для неї дуже спірною. Децентралізації це не допоможе, а роботу влади може дезорганізувати. Час для кадрових рокіровок на найвищому рівні давно втрачений, а час відведений на підготовку до виборчої кампанії невпинно закінчується: підбір не менше 2000 агітаторів, більше 2000 тисяч членів комісій, співбесіди, призначення відповідальних за округи, акумуляція ресурсів та багато іншого. Підготовчий процес станом на вересень повинен перевалити за екватор, а якщо до цього виборчого хаосу додати тотальні кадрові перестановки, результат, який дасть Вінниччина на виборах може дуже здивувати столицю. Неприємно.

Олена Семко

 

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here