Звісно, ми не нострадамуси і не ванги, тому відповідальності за 100% «розкладку» брати на себе не будемо. Але певні матриці подій виокремити спробуємо.
Сценарій № 1. Зеленський закріплює успіх.
Команда Зеленського зуміла утвердитися у якості ключового центру влади в Україні. Більшість у Верховній Раді перейшла на бік «Зе!», а керівництво Уряду конструктивно співпрацює з новим Президентом. Динаміка росту економіки зберігається, соціальні стандарти зростають, суспільство задоволено активізацією боротьби з корупцією, проблема Донбасу вирішена за участі мирової спільноти.
У Вінницькій області керівництво ОДА йде у відставку, а крісла на Соборній займають молоді бібліотекари, випускники й аспіранти ВНАУ.
В округах йде запекла політична боротьба між «старими» депутатами і молодими амбіційними активістами.
Область потрохи «підминають» під себе фігури на кшталт Григорія Калетніка.
Але все це зі сфери антинаукової фантастики. До того ж в штабі новообраного президента висновки по Вінницькій області зробили, як і відзначили людей, які так технічно підставили Володимира Зеленського під критику по нерозбірливості в кадрах по нашій області.
Механізми впливу у Президента на Уряд і парламент вкрай обмежені. Ситуація в економіці не така райдужна, а заборона РФ на постачання до України нафтопродуктів може суттєво вплинути на ціни на бензин, а за ним – і на всі групи товарів. Очікується нове зростання тарифів. Як подолати корупцію, коли не маєш впливу на структури, які мають цією справою займатися – невідомо. Донбас Кремль мирно не випускає, що підтвердив заявою про паспорти.
Рейтинг Зеленського (який, насправді, був не рівнем підтримки «Зе!», а антирейтингом Порошенка) починає просідати, а під вибори – різко знижуватися. Сприятимуть цьому процесу й те, що Ігор Валерійович однозначно висуне права на «Укрнафту» і «Приват».
А суспільство такі нахабні дії олігарха будуть дратувати.
P.S. Якщо Вам, шановні читачі, так цікаво, то «зіллємо» один «інсайд». ІВК від справи уже усунули. Не його масштаб. Подивіться в Інтернеті – у чиїх структурах працював (і де навчався) екс-міністр фінансів Данилюк, і все стане зрозуміло.
Але синопсис подій це не змінює.
«Сценарій № 2» «Вінницькі» консолідуються.
Команда «Зе!» нічого змінити не може і розповідає, що їм «не дають працювати». Економічні проблеми загострюються, люди шукатимуть винних, не надто замислюючись – хто з чиновників і за що відповідатиме.
Оскільки ослабла центральна влада, згуртовуються регіональні еліти. Тим більше, що вінничанам є на кого орієнтуватися.
Місцева організація «БПП», нарешті, згадує, що вона є політичною партією. Робляться висновки по кадрам, відбуваться оновлення та омолодження.
В прямому сенсі і т д.
Відбувається закріплення депутатів за округами і починається робота.
У цьому випадку виникає логічне запитання: «А хто може створити реальну опозицію цій політичній силі?»
«Слуга народу»? Відповідно до цього варіанту, шансів на закріплення успіху на президентських виборах у цього проекту (якого наразі і немає) не так багато. Якщо ж вони вирішать банально продати франшизу у Вінницькій області – Калетникам чи ще комусь – швидше за все ми побачимо не «молоді обличчя», а давно знайомих персонажів, які раніше змінили не одну партію.
Зуміє взяти реванш у колись базовій для себе області «Батьківщина»? 6–7% за рахунок сталого електорального ядра вони візьмуть, але це і все. Час «біло-сердешних» вийшов.
І на перемогу в одномандатних округах вони можуть розраховувати лише за випадкового збігу щасливих обставин, головною з яких буде провал «БПП» на шляху опанування опозиційної ніші. Хоча, на цю ж роль претендують і Гриценко, і Садовий, і у меншій мірі Ляшко.
Розподіл округів між депутатами у випадку реалізації «Сценарію № 2» буде загалом передбачуваним. Кому цікаво, листайте наші попередні матеріали по кожному округу, де є докладний аналіз хто може, хто хоче і хто реально претендує на виграш в мажоритарних округах.
Зрештою, «Сценарій № 2» простий і зрозумілий. «Вінницькі» кулуарно вирішують, хто і де балотуватиметься і забезпечують впевнений реванш восени цього року.
Проте є ще й «Сценарій № 3». Новий політичний локомотив.
Вже тиждень у ЗМІ жваво обговорюють заяву Володимира Гройсмана про його готовність брати участь на парламентських виборах. З ким і як – інтерпритацій в інформаціному та експертному середовищі багато, хоча сам прем’єр-міністр лише підкреслив, що це буде команда, яка об’єднає людей «з хорошою репутацією». Хтось висуває версії про новий політичний локомотив, що об’єднає нові обличчя та кращих представників діючої коаліції у ВР: БПП, НФ та інших. Хтось розмірковує над створенням такого собі “блакитного океану” фахівців різних галузей в перенасиченому конкурентами вітчизняному політикумі.
В такому різномаїтті ми прогнозовано побачимо на теренах Вінниччини запеклі політичні баталії, які будуть на десятки градусів вищі, ніж на президентськихв виборах.
У цьому випадку взагалі (крім зазначених вище 6-7%) немає на що сподіватися «Батьківщині». «Самопоміч» і РПЛ є, по-суті, відіграними проектами. Гриценко і Смешко, щоб більш-менш вдало виступити на парламентських виборах, доведеться вибудовувати партійну структуру «з нуля».
І тоді, дійсно, можуть одержати перспективи власники франшизи на команду «Зе!» на Вінниччині (знову ж, з урахуванням динаміки рейтингу самого Зеленського).
У випадку реалізації такого сценарного варіанту, обов’язково виникнуть та візьмуть активну участь у виборчому процесі разові маркетингові проекти, на кшталт «Народного Фронту» зразка 2014 року. І це також вплине на ситуацію.
Можна поміркувати – що буде, якщо приймуть Виборчий Кодекс із закріпленням відкритих списків, але спробуємо зробити прогноз – шанси невеликі. Щоб «мажоритарщики» відмовилися від підгодованих округів на користь «туману війни» відкритих регіональних списків? Ймовірність не виключаємо, але вона дорівнює десь 10%. Хоча, як знати, Зеленський-то переміг…
Це був огляд стратегії.
Огляд ефективної тактики (тримайся, «мережа» Юрчишина! Ми розповімо – хто, як і за які кошти робив вибори минулого разу) – у наступному огляді.
Завжди Ваш – Віталій Горковчук і вся команда “Політичної Арени Вінниччини”