Нардеп: влада Вінницького району живе своїм життям, а люди своїм

Хто з вас забув, рівно через рік чергові вибори до Верховної Ради України. Так, 5 років пройшли швидко.

Активізація нардепів мажоритарщиків логічна і очевидна, хоча до честі Олександра Домбровського, йому не відмовиш в системності роботи по округу. Але сьогодні не про це. А про ефективний державний менеджмент області, на прикладі окремо взятого району. Мова піде не про далекий, чи депресивний Піщанський, Оратівський район, а про “блатний” і заможний Вінницький. Той район, головами якого багато років призначали тільки самих наближених, спроможних та відданих людей.

Ще не так давно народний депутат оприлюднив інформацію про халатність керівництва Вінницького району, яке більше року не спромоглось устаткувати школи району комп’ютерами, при тому, що за зверненням нардепа Кабмін в повному об’ємі виділив на це кошти з бюджету. А днями народний обранець зробив ще одне прикре відкриття. Бюджетні 3 мільйона гривень на будівництво школи не використані, а на протязі літа роботи не велись. Та що ми вам розповідаємо, читайте пост самого депутата:

Працюю на своєму виборчому окрузі N11 у Вінницькому районі.

Село Ільківка, довгобуд школи, який заморозили ще 26 років тому. Стара, збудована ще в 1933 році, – аварійна. Діти сіл – Ільківки, Горбанівки та Рівця змушені їздити на навчання у сусідні села та Вінницю. Громада села звернулася із проханням сприяти відновленню будівництва школи і ми спільно розпочали складну роботу!

Півтора роки тому, за моїм клопотанням, уряд виділив на це близько трьох мільйонів гривень. Але те, що побачив сьогодні, викликає глибоку стурбованість. Після складних процесів початку будівництва, навесні роботи було припинено. Протягом літа не робилося НІЧОГО! Кошти повністю не використано! В такому незавершеному стані школа може залишитися на зиму.

На жаль, це не перший факт такого «дивного» підходу до освітніх проблем у Вінницькому районі: близько року не могли комп`ютеризувати школи, хоча уряд виділив кошти на нову техніку у відповідь на моє звернення.

Складається враження, що влада в районі живе своїм життям, а люди і територіальні громади своїми життєвими проблемами.