Радикальна місія соратників Ляшка привчити українців, що хабарництво – це не злочин, а норма?

У вересні минулого року ЗМІ сколихнуло резонансне повідмолення – на хабарі «взяли» депутата Вінницької обласної Ради, голову постійної комісії з питань охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки та раціонального використання надр Володимира Криська, який обіймав посаду в.о. начальника Вінницького регіонального управління водних ресурсів. До цього чоловік працював директором екологічного департаменту обласної адміністрації.

Депутат начебто вимагав 3000 доларів за дозвільні документи на користування надрами та розробки однієї з ділянок пісковиків у Ямпільському районі.

Працівники СБУ взяли Володимира Крисько «на гарячому». Чоловіку повідомили про підозру і зівинуватили у тому, що він вимагав та отримав хабар. Злочин кваліфікували за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу. Стаття передбачає покарання позбавленням волі на термін від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Такі тяжкі звинувачення, будь-кого «звалять» з ніг. Ось і депутат не витримав нервового напруження і потрапив до лікарні з гормональними порушенням.

Досудове розслідування тривало майже пів-року. І вже в травні розпочався розгляд справи у суді. Правда, в обвинувальному акті, який надійшов до суду, мова йшла вже не про хабарництво, а про шахрайство. Справу розглядали за частиною 1 статті 190 ККУ.

Покарання, передбачене цією статтею «тягне» на 850 гривень штрафу, або умовний термін.

Тобто прокуратура перекваліфікувала справу. На сьогодні відомо, що клопотання, які подавали до суду під час розслідування справи, погоджували з Вадимом Слободянюком, який був прокурором відділу процесуального керівництва в кримінальних провадженнях Вінницької прокуратури. Нині Вадим Слободянюк є начальником відділу з питань добору та переведення прокурорів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Генеральної прокуратури України і працює в Києві.

Прокурор пішов на підвищення, а депутат обласної Ради продовжив боротьбу за своє «чесне ім‘я».

Володимир Крисько заявив про відвід судді після того, той відмовилась задовольнити клопотання щодо повернення обвинувального акту по шахрайтсву в прокуратуру. Мовляв, немає достатньо доказів. Суддю змінили.

Тепер суддею у справі Володимира Крисько є Дмитро Шлапак, батьки якого є засновниками релігійної громади.

Тож якщо прокуратура не дасть достатніх доказів – а де вона там їх буде шукати – може статися так, що і штрафу Володмир Крисько не заплатить.

А тим часом депутат вже спокійно відвідує обласну раду, займається партійною діяльністю, системно відвідує сесії обласної ради. Без жодного осуду та обструкції колег, активістів та відомих на Вінниччині борців за все хороше, проти всього поганого.

Так само як і депутат обласної ради спокійно працює головою Немирівської ОТГ і партійний шеф Володимира Криська – Віктор Качур.

Людина, яка була в міжнародному розшуку, затримувалась за хабарництво, мала неодноразові проблеми із законом – від побиття офіціанток до мільйоних хабарів і навіть свого часу загриміла в СІЗО.

Сьогодні він не тільки мер Немирівського ОТГ, а й політичний керівник партії Ляшка на Вінниччині.

Не доводиться дивуватись як сприймають резонансні справи та корупційні злочини в регіонах, якщо порівняти їх з тими, що відбуваються в столиці України, на очах мільйонів людей.

Згадаймо лише пікантне кіно від екс-генпрокурора Шокіна прямо з трибуни Верховної Ради. Тоді генпрокурор продемонстрував відео-докази проти народного депутата від РПЛ, раніше судимого Ігоря Мосійчука, який не гребував брати тисячі гривень за потрібні замовникам депутатські запити.

Минуло декілька місяців і “хабарник” Мосійчук знову ходить по всім можливим телеефірам і з патріотичним запалом коментує політичні події та чубиться з опонентами.

Але, звісно, лаври головного піонера по прививанню Нової Кримінальної Культури українським виборцям потрібно віддати лідеру всіх радикалів – Олегу Ляшку.

Свій перший термін він відбував зовсім не за політичну боротьбу, а ганебні шахрайські дії.

У 1994 році Ляшка заарештували. Його звинувачували у розкраданні державного майна, присвоєння влади та підробці документів. Олег Валерійович представлявся помічником тодішнього міністра внутрішніх справ Андрія Василишина. На підставі фальшивих документів він отримав двокімнатну квартиру та автомобіль «Волгу».

Вирок – шість років з конфіскацією майна. Проте вже через рік суд пом’якшив статтю на «шахрайство» і Олега Валерійовича звільнили за амністією. У 1998 році з нього достроково зняли судимість.

Але такий бекгранд не завадив політику стати головою фракції у Верховній Раді та спробувати себе на виборах президента. Чи можливо справа не в політиках, а в короткій пам’яті українців?

Олена Семко