Масовий “мор” журналістських стандартів на Вінниччині 

Декілька днів поспіль у вінницьких регіональних ЗМІ тривала активна інформаційна кампанія, спрямована проти одного з найбільших інвесторів області.

Дана інформаційна кампанія цікава, зокрема, тим, що наочно демонструє приклади брудної маніпулятивної практики в медіа та використання «чорного PR».

І, тим не менш, кампанія провалилася, власних цілей не досягнувши. Причина банальна – завідомо неправдиві факти і низький кваліфікаційний рівень виконавців.

Нижче ми детально розберемо цей кейс та пояснимо – на чому прокололися інформаційні виконавці, а також – хто і з якою метою замовив дискредитацію відомої в Україні і у світі міжнародної кампанії, не тільки високотехнологічним виробництвом і екологічними стандартами, а й численними соціальними проєктами.

Формальний поштовх для нагнітання інформаційної “чорнухи” дав масовий мор риби у Ладижинському водосховищі. Через незрозумілу причину загинуло майже 9 тон осетра та білуги, яких власники акваферми вирощували на продаж.

І тут на сцені з’являється журналіст одного регіонального видання, який бере ексклюзивне інтерв’ю у власника ферми.

Під час спілкування інтерв’юер не став гаяти часу і задав пряме питання: «А чи не думаєте ви, що воду забруднило підприємство Х?» Власником якого є відомий український бізнесмен – один з найбільших інвесторів нашої області. Причому прізвище цього бізнесмена журналіст також озвучує, підштовхуючи фермера до відповіді: «Так – це він!».

Це, зрештою, найбільш примітивний маніпулятивний прийом, коли прізвище певної людини прив’язується до події з негативним контекстом. Називається – «Метод гнилого оселедця». Ілюстрацією такого метода є відомий анекдот про Рабіновича, донька якого є начебто повією. Раптом з’ясовується, що доньки у Рабіновича немає, але кому на Привозі це тепер доведеш…

Читайте нас в Telegram: лише важливі новини про війну, політику та ексклюзивна аналітика

* А ось назву примітивного методу дезінформації: «Метод гнилого оселедця», радимо нашим читачам запам’ятати, адже саме оселедець може незабаром відіграти в цій історії ключову роль.

Власник ферми, слід віддати йому належне, спершу на провокацію журналіста не ведеться і відповідає, що джерелами забруднення може бути і місцевий спиртзавод, і корівники. А ще у Ладижині, як відомо, працює ТЕС. Тож, принаймні, слід було б дочекатися офіційних висновків екологічної інспекції.

Взагалі, у Європі, на стандарти якої Україна намагається орієнтуватися, за таку витівку – публічне озвучення прізвища людини, причетність якої до порушення не встановлена, можна отримати позов до суду за наклеп. А якщо ЗМІ вдалося уникнути такої перспективи (свободу слова навіть у такій викривленій формі у цивілізованому світі поважають), то подібні публікації все одно – капітальний удар по їхній репутації. І у рейтингу достовірних медіа видання, які вдаються до маніпулятивних прийомів, впевнено крокують до рівня російських пропагандистських ресурсів.

Щодо офіційних висновків, то Державна екологічна інспекція у Вінницькій області відреагувала оперативно, взявши декілька проб, але ще не встановила (!) джерело забруднення. Адже промислових та сільськогосподарських підприємств, як зазначено вище, у даному районі дуже багато. І що конкретно спричинило загибель риби ще слід з’ясовувати.

Але кого це вже цікавило – десятки місцевих анонімних і навіть комунальних (!) ЗМІ розмістили повідомлення про шкідницьку діяльність у Ладижині з посиланням на першоджерело – вказане інтерв’ю.

Те, що в інтерв’ю власник аквафірми висловлює обережне «припущення», дописувачів уже не цікавить. І у нових публікаціях «причетність» вінницьких виробників до екологічного скандалу стає довершеним фактом.

До слова, компанія, на адресу якої були сфабриковані звинувачення, офіційно звернулась до сайту-першоджерела з вимогою спростувати недостовірну інформацію.

Читати також: Відома міжнародна компанія вимагає від вінницького сайту спростування недостовірної інформації 

Слід зазначити, що жодне ЗМІ, яке взяло участь в брудній інформаційний кампанії не оприлюднило офіційну позицію інвестора. Це до слова про стандарти в журналістиці.

Проблема ще й у тому, що майже усі ЗМІ, які вхопилися за сфабрикований інформаційний привід, так або інакше пов’язані з верхівкою однієї політичної партії, яка колись вважала Вінниччину своєю «вотчиною».

А у цієї партії є серйозні рейтингові проблеми. Згідно з даними усіх соціологічних досліджень, вона навіть близько не наближається до подолання виборчого бар’єру. Отже, на будь-яких післявоєнних виборах – парламентських та місцевих – кандидати від неї не потрапляють до Верховної Ради та позбуваються власних позицій у місцевих радах.

Це напевно розуміють і керівники даної партії, які, провокуючи подібні скандали, намагаються продемонструвати залишки власного впливу на теренах області. Щоб з ними почали домовлятися і, можливо, фінансувати.

Питання лише у тому, що використані методи призвели до діаметрально протилежних результатів.

По-перше, те, що виконавці перейшли на особистості, не просто закриває шлях до можливої співпраці між інвесторами та замовниками-політиками. Цей факт спонукатиме тих, хто наразі перебуває під інформаційною атакою, до кроків у відповідь.

По-друге, технологи не прорахували, що безпосередньо їхня діяльність стає дедалі токсичною. Адже, це не перша «інформаційна війна», розв’язана ними.

Читати також: Гройсман продовжує псувати “політичну екологію” Вінниччини

Десь півроку тому ті самі медіа «атакували» Петра Порошенка та місцевих депутатів від «Європейської солідарності».

І цей дестабілізуючий політичну ситуацію в тиловій області фактор, уже став дратувати не лише потенційних політичних конкурентів, а й органи влади та силові структури.

Коли загальнодержавну мету – «Все для Перемоги у війні з агресором» хтось намагається підмінити дрібними політичними копирсаннями, це має отримати належну оцінку та реакцію.

І, судячи з усього, найближчим часом ми цю реакцію побачимо.

Сьогодні ми усвідомлено не піднімаємо тему інвестиційного клімату області. Кожен хто дочитав до цього місця сам зрозуміє, що з цим кліматом відбувається і до яких наслідків може призвести така політична діяльність місцевих політиків.

P.S. А журналістів, які за дрібний прайс згодилися зіпсувати власну репутацію, шкода, але це їхній вибір. Бо журналісти ці, переважно достатньо фахові і професійні.

Звісно, на інформаційних атаках історія з рибою не закінчилась, і у Вінницькій обласній раді була навіть створена спеціальна робоча група, яка має з’ясувати питання масової загибелі риби на Вінниччині. І тут варто ще раз нагадати нашим читачам, хто здатен сьогодні пролобіювати це питання на рівні обласної ради.

Більшість у Вінницькій обласній раді має політична партія “Українська стратегія Гройсмана”, яка не тільки має свого голову облради і двох заступників, депутати від цієї партії очолюють майже всі депутатські комісії облради. Про невдалий початок роботи цієї групи ми розповімо вам у наступних матеріалах.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo