Актуальна соціологія – обережний оптимізм і «згуртування навколо прапора»

Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати моніторингу громадської думки у вересні цього року. 

У принципі, з точки зору влади, наразі ситуація повністю підконтрольна. Після широкомасштабного вторгнення в Україні спостерігається ефект «згуртування навколо прапора», – пишуть соціологи: довіра до державних органів, особливо до Президента, суттєво зросла.

• Так, наразі 73% респондентів довіряють Президенту (не довіряють – 21%)
• 54% довіряють Уряду (не довіряють – 38%)
• 49% довіряють регіональним адміністраціям (не довіряють 34%)
• 51% довіряють місцевій владі (не довіряють – 38%).

Частково тут зіграла свою роль масштабна фінансова допомога Заходу, що дозволило утримувати економіку та здійснювати соціальні виплати.

Так, дослідники відзначають, що попри значні руйнування та економічні втрати рівень самооцінки достатку родини практично не змінився порівняно з 2021 роком (зокрема, як зараз, так і в 2021 році частка тих, хто змушений економити навіть на харчуванні, становить 17%).

В цілому, якщо говорити про сприйняття громадянами позиції влади, показовим є те, що показники довіри/недовіри до Володимир Зеленського залишилися на рівні 2019 року.

Це ті самі «73%», які підтримали його у другому турі президентських виборів. І – майже та сама цифра – «21%», представники якої завжди гордилися, що вони належать до «чверті незгодних». З такими стартовими позиціями цілком можна йти на нові президентські вибори. І перемагати.

Однак уже на етапі підготови до виборів парламентських і місцевих для нинішньої «партії влади» може намалюватися непроста ситуація. Те, що багато українців (38%) не довіряють уряду, не є такою вже проблемою, адже вся центральна виконавча влади перебуває у тіні особистого рейтингу Володимира Зеленського.

Натомість не надто високий рівень довіри до місцевих державних адміністрацій (49% проти 34%) – це сигнал про можливі складнощі організації виборів саме на місцях. Ще одним тривожним «дзвіночком» може стати висока ступінь прихильності (51%) до місцевої влади, деякі представники якої намагаються грати в опозиційність.

Якщо у гіпотетичної «партії мерів» все ж вдасться зорганізуватися, то вона може скласти потенційну конкуренцію «слугам». Адже представникам самоврядування (51%) і чиновникам державних адміністрацій (49%) довіряє приблизно рівна кількість респондентів.

Читайте нас в Telegram: лише важливі новини про війну, політику та ексклюзивна аналітика

Вихід для Києва при реалізації проблемних для себе сценаріїв підготовки до виборів, може бути у посиленні співпраці з регіональними групами впливу, які контролюють реальні активи та можуть забезпечити організаційну складову підготовки до виборів.

І тут, звісно, важливо не помилитися, адже багато структур та осередків «старих» політичних партій і досі намагаються сформулювати громадську думку, що вони ще зберігають вплив на ситуацію на місцевому рівні.

Однак те, що вони могли продемонструвати на виборах 2019-2020-х років уже залишилося у минулому. І значна частина учасників опитування це розуміє.

Так, наприклад, на запитання – довіряють чи ні вони громадським організаціям, 50% відповіли, що «так», іншої думки дотримуються 31%. Якби соціологи поставили на місце відносно нейтральних ГО політичні партії, токсичність яких давно є очевидною, то результати були б набагато гіршими.

Громадяни підтримують і зовнішньополітичний курс Києва

Так, 77% респондентів стверджують, що для них важливо, щоб України стала членом ЄС (з них 51% говорять про те, що це дуже важливо для них). У цей же час респонденти досить помірковано оцінюють готовність України до вступу до ЄС. Так, лише 22% вважають Україну повністю готовою, а 43% дипломатично говорять про потребу реформ. Ще 25% вважають Україну взагалі неготовою.

Насправді, це є ще однією проблемою центральної влади. «Курс на ЄС» – вірний; і українці з цим погоджуються. Але у той же час більшість не бачить реального результату від проведених реформ, а тому скептично ставиться до перспектив швидкого членства у Європейському Союзі. Так, дослідження КМІСу зафіксувало, що переважна більшість респондентів критично оцінюють зусилля влади з проведення реформ – лише 19% вважають зусилля достатніми (у 2021 році було 15%). Натомість 71% вважають зусилля недостатніми (у 2021 році було 76%);

Тому, які мінімум, Києву слід активізувати інформаційну роботу з настроями громадян, адже подібний скепсис є першим кроком на шляху до розчарування, а за цим – і зневіри у спроможності саме цієї адміністрації реалізувати геополітичну мету, забезпечивши повноцінне членство України у ЄС.

Дане припущення підтверджують й результати зрізу громадської думки. При цьому респонденти констатують недостатнє висвітлення реформ у медіа – лише 15% вважають, що процес реформ добре висвітлюється в медіа, ще 45% вважають висвітлення частковим. Поінформованість про окремі реформи / завдання є також невисокою.

Реалізувати ж це актуальне завдання налагодження постійної та ефективної комунікації влади з громадськістю не так просто.

В інформаційному полі домінують телеграм-канали

Результати дослідження демонструють, що на даний момент можна констатувати перехід від ситуації домінування в інформаційному просторі телебачення і декількох каналів до переважання інтернет-джерел і значної фрагментації медіа ландшафту. Так, 44% зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (більш старші респонденти), 36% – з YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші опитування КМІС показують, що серед тих же телеграм-каналів немає однозначних лідерів, а респонденти називають сотні чи тисячі різних каналів. Водночас серед респондентів є запит на швидку та лаконічний формат викладу інформації (з короткими текстами чи відео).

Отже, «Єдиними новинами» кардинально вплинути на ситуацію уже не вдається, а тому владі та відповідальним за інформаційну політику слід шукати нові шляхи обробки громадської думки за допомогою незалежних медіа, у тому числі й Телеграм-каналів, а також лідерів громадської думки.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте політичні новини та якісну аналітику першими https://t.me/politarenainfo