Якщо можна відзначити позитивний момент у сидінні на домашньому карантині під час епідемії, то цей позитив буде хіба що у тому, що він у певній мірі знімає зовнішню оболонку з політиків, вимушених здійснювати комунікацію з виборцями напряму.

Спробуємо пояснити про що мова. У спокійні часи політики використовують інформаційні приводи, далі «упаковують» власну думку в певне повідомлення та намагаються донести його до виборців. Це може відбуватися у форматі «дії» з боку влади, або «критики» з боку опозиції.

Але у нинішніх умовах політики, особливо ті, хто не мають представницького мандату та не представлені у владі, вимушені не просто готувати, а безпосередньо вигадувати приводи, з якими вони хоч якось намагаються нагадати про власне існування виборцям.

Владі і народним депутатам просто немає чим вихвалятися, а опозиції немає що критикувати. Проблему можна було б вирішити у спосіб винесення у публічну площину (нехай і віртуальну) обговорення змістовної частини стратегій і програм. Але раптом виявилося, що усі попередні інформаційні приводи були звичайними PR-акціями, розрахованими на один день. А критика опозиціонерів зводилася до «хайпу».

Виявилося, що наші політики є «голими» – порожніми формами, які політтехнологи та режисери медіа-стратегій наповнюють штучним змістом з однією метою: отримати доступ до розподілу ресурсів.

Відповідно, ніхто не здивувався, коли виявилося, що група народних депутатів від Вінниччини жодним чином не намагалася вплинути на ухвалення або відхилення резонансного закону про продаж землі сільськогосподарського призначення. Ба більше – навіть не прокоментували (крім Борзової) можливі наслідки від його вступу у дію. У влади елементарно відсутня не лише стратегія поведінки, але й елементарне розуміння ситуації, про що й сказав Володимир Гройсман, який назвав пропоновані нинішнім урядом зміни до Держбюджету «лікуванням чуми аспірином».

Але стратегія відсутня і в опозиції. Виступивши з однією акцією допомоги вінницькій лікарні, зникла з поля зору «Європейська стратегія», а «Батьківщина» там і не з’являлася.

Дрібну, але беззмістовну істерику розганяють у соціальних мережах прихильники Шарія та місцеві «активісти», які виявилися братами-близнюками, що перебувають на різних полюсах ідеологічного поля. Але інформаційні приводи використовують одні й ті самі. Шарій, наприклад, «вчепився» у Вінницьку районну лікарню, про яку (совпадєніє?) написав і колишній прихильник Ляшка Ігор Мосійчук. З лікарнею, дійсно, не все гаразд. Але питання у цьому контексті слід було б ставити не абстрактній «владі», а конкретній – районній. До речі, голова Вінницької районної ради, представник «Батьківщини» Сергій Сітарський дуже вчасно вирішив, що втомився, а тому пішов у відставку, знявши з себе відповідальність за ситуацію в районі. Щось відчув?

Будете сміятися, але «шарики» та «активісти» цілком серйозно з’ясовують, не шкодуючи ані часу, ані зусиль, хто з них є більшим «ботом». Це, звісно, не та проблема, яка турбує вінничан, проте хіба «близнюків» хвилюють інтереси громадян? Їх цікавить мета відштовхнути конкурентів у номінації «буйний».

Центральну владу такий «розклад» цілком влаштовує з тієї причини, що у неї самої немає, ані стратегії поведінки, ані розуміння, що робити, аби заспокоїти та, будемо відвертими, прогодувати населення після завершення карантину. Тому на центральному рівні вона обмежується загальними фразами, а там, де можна, просто відмовчується і готує плани по усуненню політичних конкурентів.


Читати: Зеленський за крок до авторитаризму


Натомість змістовна частина політичного життя проявилася у зверненні міських голів обласних центрів до керівництва держави, де вони виступили проти внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів, які позбавляють громади ресурсів. «У разі прийняття цього та подібних законопроектів, у громад не буде коштів на виплати зарплат медикам, вчителям, соціальним працівникам, вихователям, працівникам транспорту та ЖКГ!», – фіксується у зверненні.

Що вкотре підтверджує нашу тезу про ключовий фронт протистояння на місцевих виборах між «Слугою народу», яка швидко втрачає рейтинг, і політичними проєктами регіонального спрямування. А також винесенням «за дужки» усіх старих політичних партій. 

У вінницької муніципальної влади залишається, хоча б, можливість демонструвати ефективну роботу для недопущення поширення епідемії. І взагалі робити те, що на слензі політичних консультантів має назву «продукувати змісти». 

Максимум, на що вистачає опонентів, як ми вже і казали, – створювати «хайп», навіть там, де його ніхто не очікує.

Геннадій Мазур остаточно закріпив за собою позицію «людини № 1» в обласній раді. Зокрема, він закликав зібратися на позачергову сесію в умовах карантину для перерозподілу коштів. Керівництво Вінницької облради, а також партійні фракції, як ми уже писали, від впливу на процеси самоусунулися.

Про інші події ви, шановні читачі, і самі добре знаєте. Все буденне. «У Вінницькій області склали 141 протокол на порушників карантину і самоізоляції»; «У Вінницькій області лікарні отримали нову партію засобів індивідуального захисту»; «У Вінницькій області працівники швидкої допомоги отримають надбавки»; «Вінницькі підприємства «Володарка» та «Поділля» починають шити захисні костюми для медперсоналу»; «У Вінниці проводять роботи по капітальному ремонту об’їзної дороги».

Все буденне, наскільки така буденність можлива в екстремальних умовах, у яких опинилася Вінниця, Україна та світ. 

Але вінничани тримаються. І, сподіваємося, витримають та впораються і з цим викликом.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Віталій Горковчук та вся команда “Політарени”

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net