Партійна монополізація Зеленського під шумок пандемії

Резонансні інформаційні приводи оминули наш тихий омут. Коронавірус? Мінські домовленості Єрмака?

Фінансова криза і падіння гривні?

Нічого немає. Є дрібна сварка у соціальній мережі за участю ексміністра Реви. Є “крок вперед і крок назад” депутатів Борзової та Пашковського з приводу капітуляції у Мінську. Є мовчання переляканих місцевих депутатів та партійних функціонерів, до яких не дійшли штабні месседжі.

Є позиція Володимира Гройсмана, на яку подивимося уважніше.

І з цього зрозуміємо, що:

а) адміністрація Зеленського впевнено вела і веде країну до економічної катастрофи;

б) фінансові спекуляції на основі піраміди ОВДП призведуть саме туди, куди й мають привезти – до повного банкрутства;

в) закон про ринок землі сільськогосподарського призначення не буде працювати тому, що він є «сирим».

Сприймають таку риторику українці? Сприймають. Гройсман досі лідирує у рейтингу симпатій українців.

Але з цього можна зробити і висновки.

1) У «зелених» взагалі немає на кого спертися на регіональному рівні. Гірше, ніж у «регіоналів», де був хоча б

Мовчан, який вгледів осіб «неподільської зовнішності».

2) Рейтинг «Слуги народу» валиться. Його підбиратимуть локальні регіональні проєкти, які ця ж сама “Слуга народу” (під шумок всесвітньої пандемії) хоче усунути від участі у виборах, шляхом запровадження обмежень на законодавчому рівні – введення захмарних фінансових внесків за участь у виборах, обов’язкове висування партії у 2/3 регіонах України (37 мільйонів грн лише на внески). Варіантів є багато. Ну а що ще робити коли падає рейтинг? Вірно, усувати конкурентів, користуючись монополією в законодавчому органі України.

Пропонуємо президенту піти далі: заборонити в країні взагалі всі партії крім “Слуги народу”, а можливо одразу ввести посаду генерального секретаря ЦК КП(СН). Чого вже розмінюватись по дрібничкам?

Ця тема безумовно потребує більш детального розголосу, чому ми присвятимо окрему інформаційну кампанію, але робити це зараз – “під шумок пандемії” – в нас не піднімається рука. Виклики у суспільстві сьогодні набагато драматичніші, аніж чергова спроба, чергової влади, в черговий раз змахлювати з українцями та їх конституційними правами.

3) Шкода ахметівських менеджерів, який кинули під «танк» глобальної економічної кризи. Ну, інакше ніяк…

Цікаві, навіть, не ці події, які є очевидними для вінничан, а вперте мовчання керівників політичних структур.

Агов! «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Слуга народу», ви живі, взагалі?

Депутати?

Нам, вінничанам, з вами ще жити на одній землі.

Скажіть щось.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.