Довга політична мандрівка “в нікуди” починається з першого кроку

Шановніі вінничани! Давайте подивимося на реакцію частини українських активістів на смерть херсонки Катерини Гандзюк.

Присутні на брифінгу народного депутата України Антона Геращенко звинуватили його у брехні. Жорстко й емоційне.

Учасники мітингу звинуватили колегу Геращенка Мустафу Найєма у провалі реформи МВС.

Правозахисники вимагають відставки Арсена Авакова і Юрія Луценка.

Який зв’язок цих фактів з вінницькою політикою? А прямий.

Усі, зазначені вище політики були в авангарді руху за зміни, спільно із тими активістами, які їх наразі нещадно критикують. Усі вони (та й інші) висловили співчуття та вимагають знайти і покарати замовники. Але у таборі переможців Революції Гідності знову виявилося два (а то й більше) боки барикади. У розпал підготовки до вирішальних битв президентської виборчої кампанії виявилося, що навколо влади виникла порожнеча. І що, як мінімум, активна частина суспільство може залишитися пасивною і байдужою до гасел і закликів провідних політичних діячів, особливо – від влади, відмовляючи їм у підтримці. Як максимум – виступити на боці опозиції. Причому – будь-якої, головне, щоб «проти влади».

Тепер дивимося на останні резонансні події у Вінниці. У декількох депутатів міської влади ГПУ і СБУ провели обшуки. Раніше аналогічні дії були вчинені по відношенню до керівництва обласної ДФС та депутатів від «Блоку Петра Порошенка».

Майже одночасно, за умови абсолютного нейтралітету обласних силових структур під будівлею міськвонкому проводиться мітинг з антисемітськими гаслами, які негайно підхоплюють російські ЗМІ. З метою, звісно мати черговий аргумент у переговорному процесі з країнами Заходу. Дивним чином це співпало із співчутливою позицією місцевих ЗМІ.

І за рахунок чого центральна влада збирається утверджувати власні позиції на Вінниччині? Методами «кошмару» структур місцевого самоврядування? З якими козирями Юрій Луценко збирається залишатися у публічній політиці, після сварки з більшість колишніх партнерів?

Питання «повисають у повітрі». Слід віддати належне – коаліції «БПП» і «НФ» вдавалося 4 роки тримати хитку рівновагу між суспільством, різними політичними силами, владними інститутами і групами інтересів. Однак тепер довершеним є той факт, що активісти припинили сприймати їх у якості «своїх». Регіональні еліти зрозуміли, що знакові особи системи, з’ясовуючи стосунки один з одним, у жертву приноситимуть саме їх. Деструктивний натовп готовий до будь-яких провокацій.

І «справа Гандзюк» тут стала «останньою краплею». Хоча – без вироку суду можемо лише припускати – тут мова могла йти про конфлікт бізнес-інтересів. Просто «тонко» настільки повсюди, що «порватися» може скрізь.

І будуть перекривати дороги, знаходячи будь-який привід. І влаштовувати провокації.

І поширювати фейки.

Можна ситуацію довести до цілковитого абсурду? Можна. Як у тому ж Херсоні, чи Конотопі. Але ми гарантуємо, що разом із порядком у міській раді у повний занепад перейде й комунальне господарство.

В органів місцевого самоврядування залишилися останні ефективні важелі впливу на ситуацію. Що бачить і громада.

Це відзначається й на міжнародному рівні. Натомість структури центральної влади наразі роблять все, щоб за півроку для нинішнього Глава держави все було закінчено.

Активісти, ще раз нагадаємо, перейшли до іншого табору, не «екс-регіонального», а просто «свого». Провладні політичні партії зайняті чим завгодно, тільки не безпосередніми політичними обов’язками, і спертися на них у виборчій кампанії неможливо.

Деякі народні депутати, дійсно, працюють, але працюють на власний політичний капітал.

У всього цього політичного руху поки що немає вектору докладання сили. Але коли він з’явиться (а приводом може стати будь-яка резонансна подія), раптом виявиться, що бажаючих ставати у перші ряди захисту влади, яка послідовно відштовхує від себе усіх колишніх та потенційних союзників, – немає.

Навіть цікаво, що вигадають провладні технологи, щоб виправдати власну присутність на великих зарплатах у виборчих штабах.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук