Голгофа Політичної арени. Від натяків на заангажованість, до звинувачень в інформаційному шантажі

Дослівна витримка з матеріалу “Полічтиної Арени Вінниччини” від 19.06.2018:

“Висвітлюючи те, що відбувається на політичній арені нашого регіону, ми чуємо докори наступного характеру. Мовляв, схема дописів є стандартною – демонстрація слабкості інформаційної політики влади, порівняння її з аналогічно слабкою інформаційною політикою опозиції і формулювання висновків, що за умови грамотного підходу до роботи з боку опозиції, владі на наступних виборах нічого не світило б.

Працівники провладних прес-служб та наближені до влади журналісти скаржаться, що такі тексти пишуться для того, щоб їх побачили у столиці і пожурили б місцевих виконавців. Та для “жовтого дому” (облдержадміністрації), для того щоб владні мужі звернули увагу на нове видання, запропонували співпрацю кураторам ресурсу, чи запросили на посади у владі власників-натхненників нового проекту.

Розчаруємо прихильників останньої версії – жодні преференції, фінансування, задушевні зустрічі, а тим більше посади нас не цікавлять.

І не тому що ми аскетичні янголи “во плоті”, а тому що краще з розумним загубити, чим з дурним знайти. Та й працювати в команді, де її окремі очільники по відношенню до своїх однодумців здатні на малодушні вчинки, в стилі представників нетрадиційної орієнтації (в гіршому смислі), – означає не поважати себе ?

Пам’ятаєте пісню Пахмутової в блискучому виконанні Олександра Градського?

“Мы друзей за ошибки прощали, лишь измены простить не могли”.

Ну десь приблизно так.

Але нас дійсно цікавить інформаційна складова процесу. З огляду на те – додають ті або інші повідомлення у ЗМІ рейтингових балів певним політичним силам, або ж працюють на антирейтинг”.

Це дослівна цитата з нашого матеріалу “Можна постаріти від безкінечних нарад, але результатів це не гарантує” від 19 червня поточного року!

Але навіть така доволі відверта позиція нашого видання продовжує наштовхувати на думку місцевих експертів щодо конспірологічних завдань нашого ресурсу.

Вчора у відомому вінницькому пабліку в соціальній мережі фейсбук “Вінницький політклуб” медіаексперт, та екс-головний редактор декількох потужних вінницьких ЗМІ Юрій Пархомчук оприлюднив наступний допис, який ми сприйняли на власну адресу.

Один вінницький сайт постійно жене хвилю (і в цій групі теж) про те, що обласна влада просрала всі полімери (с) в президентсько-прем”єрській області й на виборах буде кирдик, тому що підтримувати президента не поспішає навіть нинішнє чиновництво.

Дуже схоже на те, що сайт вибиває таким інформаційним шантажем якісь печенюшки від області за прикладом гайдавістів. Бо що вдалось раз-другий, завжди можна прокрутити знову.

Дійсно останнім часом лише на нашому ресурсі ви знайдете виключно об’єктивну, але від того не звично-солодку аналітику та аналіз роботи всіх гілок влади Вінницької області. Тому що декларуючи неупередженість, потрібно її дотримуватись. Щодо наведених аргументів в дописі медіа-експерта, вважаємо за потрібне подати його в повному об’ємі, для реального балансу думок у нашому виданні. Навіть якщо редакція непогоджується з думками авторів.

Але заради фактчекінгу і чергового підтвердження наших спостережень та аналізу ситуації в регіоні наведемо самий останній, буквально гарячий рейтинг діяльності голів ОДА. Його вчора оприлюднив телеканал ICTV на сторінці програми Факти ICTV, з посиланням на останній номер журналу “Кореспондент”.

Видання зазначає, що при складанні рейтингу редакція виходила з того, що влада впливає на економіку. І тому економічні результати об’єктивно свідчать про якість роботи облдержадміністрацій, – повідомляє Кореспондент.

Рейтинг складено за чотирма основними показниками: фінансові ресурси регіону, репутаційний капітал, приріст числа діючих підприємств за минулий рік, а також динаміка приросту населення.

Як бачимо, в зазначеному рейтингу очільник обласної адміністрації Валерій Коровій посів 18 місце з 25 можливих. При цьому журнал “Кореспондент” та телеканал ICTV доволі важко звинуватити в інформаційному шантажі Вінницької ОДА і вони точно не знають “ху із місіс гайда”

🙂

Але повернемось до посту з “Політклубу” – цитуємо без змін:

Один вінницький сайт постійно жене хвилю (і в цій групі теж) про те, що обласна влада просрала всі полімери (с) в президентсько-прем”єрській області й на виборах буде кирдик, тому що підтримувати президента не поспішає навіть нинішнє чиновництво.

Дуже схоже на те, що сайт вибиває таким інформаційним шантажем якісь печенюшки від області за прикладом гайдавістів. Бо що вдалось раз-другий, завжди можна прокрутити знову. Що ж стосується моєхатозкрайства чиновно-партєйної номенклатури та чому не працює президентська вертикаль, питання ні разу не до губернатора. Непонятки якраз на рівні Києва. А позаяк номенклатура завжди сподівається на свою подальшу пролонгацію в політиці, то й не поспішає робити різких рухів, оглядаючись навсібіч в пошуках варіантів відходу

А у верхах ситуація самі чули яка. Результати соціологічних опитувань нагадують некрологи Петра Олексійовича в цифрах, так що на Мальдіви він цього літа не поїде, але й мети із завданнями своїй (поки що) команді не поспішає ставити. У нього теж непонятки з подальшими діями.

По-перше, різко обмежився ресурс через самостійну гру міністра МВС Авакова і прем’єра Гройсмана. Залишились в нього по факту Міноборони (але армія у нас специфічна і пользувати її у внутрішньополітичних розборах, все дно що самому гранату під собою підірвати. Біля 200 000 офіційних «ветеранів АТО» теж наразі не захотіли строєм ходити під главкома, а біля 50 000 неофіційних «добровольців» з «дуківцями» тим більше), Генпрокурор, у якого забрали слідство і на якого відверто вже забивають, та СБУ. От остання й зайнялась пошуком компроматів на Авакова та Гройсмана. Жалкоє зрєліще, як казав ослик Іа…

Тим часом на іншому фланзі крєпчає Тимошенко – головний суперник чинного президента. Після того, що вона наговорила на форумі «Новий курс» політтехнологи певно відібрали в неї деякі препарати і клієнт перестав нести про Фукуяму та макротехнології, зосередившись на переході до парламентсько-президентської форми правління канцлерського типу. Грубо кажучи, суть схеми в обранні Юлі президентом, який розпускає Верховну Раду, затим на дострокових парламентських виборах «Батьківщина» перемагає і Тимошенко стає єдиним кандидатом в «канцлери». Як «незмінна» Меркель. І Юля хоче бути як Меркель. Прямі вибори президента відміняються і його посада стає декоративною, а всім рулить Кабмін.

За цю ідею топить і Оппоблок, зацікавлені в ній і «старі» олігархи, які наразі змушені відсиджуватись по Женевах замість того, щоб працювати без податків на своє благо і вивозити в Польшу цистерни з водою під виглядом нафти й отримувати за такий «експорт» повернення ПДВ від вдячної України. Схоже, вони вже домовились з Тимошенко по парламентській республіці, де вона виторгувала собі позицію «сильного канцлера». Звісно, потім хтось когось кине, щоб позбавитись «концесіонерів». Але наразі вони потрібні одне одному.

До речі, ідеєю «канцлерської республіки» зацікавився і нинішній прем”єр Гройсман. І сам Порошенко теж, як запасним варіантом.

Наразі для нього найприйнятнішим варіантом вважаються дострокові президентські вибори, бо цієї осені у нього ще непогані шанси вийти в другий тур, причому з Тимошенко, яка для Порошенка ідеальний спаринг-партнер. А от якщо вибори будуть в березні, коли змобілізуються й інші кандидати, то другий тур для нього – вже питання.

От тільки якщо Порошенко зараз добровільно піде у відставку, то по нинішньому закону не зможе заявлятись на дострокові вибори. Закон треба правити. А тут проблеми і з голосами для цього, і з Гройсманом, який має знайти немалі кошти з бюджету на ці позапланові перегони. Тому якщо і йти, то принаймі красіво й на високій ноті, щоб потім і самому переобратись через парламент канцлером, якщо не вдасться вже по ходу в процесі домовитись з Парубієм та Гройсманом по достроковим виборам.

Такою нотою може стати, кажуть, заява до Дня Незалежності про отримання томосу…

Отака хня, малята. А ви кажете, чому чиновництво на місцях в роздумах…

Що ж нам, посполитим, з того всього? Крім видовищ.

А нічого доброго. За любого президента чи «канцлера» нас чекає охєрєнна інфляція через охєренні виплати по зовнішнім боргам в 2019 та 2020му, які Україна реально не тягне. Зміни до валютного законодавства і той же їбанутий 6027-д зайвий раз це підтверджують.

З глибинною повагою: Редакція “Політичної Арени Вінниччини”