«Новий курс Тимошенко» – нові проблеми «Батьківщини»

У ЗМІ та соціальних мережах обговорюють початок виборчої кампанії Юлії Тимошенко, старт якій дала рекламна акція до презентації «Нового курсу».

Формально, Тимошенко є першою у президентських рейтингах (9,5–16% за різними методиками вирахування). Фактично – і її технологи це розуміють – на даний момент невідомо, за рахунок чого ці показники підвищувати до переможних.

Теоретично, напрямків зростання є два. Перший – стратегічна концепція розвитку України, яка відповідає настроям суспільства і якісно відрізняється від того, що наразі пропонує влада. Другий – презентація команди, у здатність якої до впровадження змін на краще можуть повірити виборці.

З першим напрямком виникли серйозні проблеми ще до його реалізації.

Сама категорія «новий» слабко асоціюється з ветераном вітчизняної політики Тимошенко. По-друге, альтернативу тій стратегічній лінії, яку наразі проводить чинна влада, технологи ЮВТ також не сформулювали.

Але, можливо, нічого страшного у відсутності програмних компонентів і немає? Ющенко у 2004 році йшов на вибори з яскравим позиціонуванням («месія»), але на програмному рівні також нічого особливого не пропонував.

Проте у Ющенко була команда. Якої у Тимошенко по-факту немає. У «Батьківщині» зразка 2014-2015 років залишилися ті, кому не знайшлося місця у провладних проектах «БПП» і «Народного Фронту», сформованих у значній мірі на основі кадрів «БЮТу» (2007-2012) і «Об’єднаної опозиції» (2012-2014), номінальним лідером якої теж була Тимошенко.

Аналогічна ситуація і на місцевому рівні, де, у багатьох випадках, партійні організації «Батьківщини» звузилися до розмірів партійних офісів.

Втім, з будь-якої проблемній ситуації можна перейти на вигідні позиції.

Немає готової команди? Однак штабна структура відкрита для нових сил і тих досвідчених політиків, яким не знайшлося місця у нинішніх рейтингових політичних проектах.

Мова йде про те, що наразі до «Батьківщини» масово потягнулися екс-народні депутати, екс-губернатори та інші «екси», досвіду виборчих кампаній яким не займати. І це – сигнал того, що, принаймні, низову, польову роботу «Батьківщина» на місцях може провести достойно.

На Вінниччині один з таких сигналів – візит народного депутата Івана Кириленка до президента ВНАУ Григорія Калетніка. Який, без сумніву, може організувати і профінансувати виборчу кампанію у межах області.

Але сигнал цей несе й потенційні загрози для всієї виборчої кампанії.

Зрозуміло, що усі ці «екси» є, як правило, «регіоналами», яким зі зрозумілих причин, довелося відійти у тінь на декілька років. І які наразі шукають можливостей для повернення до великої політики. Згода керівництва «Батьківщини» на поповнення своїх лав такими кадрами вирішує проблему штабної роботи, але значно шкодить загальному іміджу Тимошенко, яка силиться запропонувати щось «нове».

Не допускати «ексів»? Можна зважитися й на такий крок. Проте ті, що залишилися у партійній структурі, однозначно провалять виборчий процес. І здадуть усі позиції чинній владі, так як тісно з нею інтегровані політичними, бізнесовими і родинними зв’язками

У такому випадку стратегія технологів виборчого штабу Тимошенко заходить у глухий кут. Ризикнути, запросивши до виборчого процесу «колишніх», і отримати загальний негатив по країні, або ризикнути, доручивши справу проведення виборів «нинішнім».

Такий собі абстрактний «Калетнік» vs абстрактна «Щербаківська».

На інтуїтивному рівні щось підказує, що обидва варіанти будуть програшними для Тимошенко. 16% можна навіть подвоїти. Або потроїти – до 48%. Але 50% так і не набрати.

Віталій Горковчук

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here