Інколи мовчання – це просто «мовчання» (майже за Фрейдом).

Як правило, коли політичні діячі, навіть регіонального ґатунку, відмовчуються з приводу певних суспільно-резонансних подій, або витримують значну паузу з давно перезрілими кадровими призначеннями, то це уже є стимул для роздумів. І, як правило, на цьому тлі виникають різні конспірологічні теорії, коли елементарну поведінку намагаються пояснити загадковими «розкладами» на вершині владної піраміди, таємничими домовленостями між різними групами впливу, «затишшям перед бурею» нового бурхливого політичного сезону.

У випадку з Вінницькою обласною владою кінця жовтня 2019 року мусимо вас, шановні читачі, розчарувати. На політичному рингу області нічого не відбувається тому, що ключові дійові особи, судячи з усього, просто не знають, що їм робити. Не бачать точки докладання зусиль.

У ситуації невизначеності прикрила власну приймальню у Вінниці «Слуга народу». Причому народні депутати на пряме запитання: «Що трапилося?», як то кажуть, «з’їхали з теми».

Продовжує розповідати про величезні плани Сергія Кармаліти його PR-служба.

Судячи з подання матеріалу, у Сергія Володимировича, після невдалого «кастингу» на роль кандидата від «зелених» на парламентських виборах, виникли наміри спробувати себе у якості претендента на крісло Вінницького міського голови.

Матеріал, до речі, зроблений пафосно, але з багатьма уразливими місцями. І якби у когось з міськвиконкому було час і натхнення, то від «аргументів» екс-депутата міської ради від СПУ каменя на камені можна було б не залишити.

«…зачем в Виннице строить остановку за два миллиона гривен, если лучше эти деньги аккумулировать и понизить цены, к примеру, на тепло и электричество? Или давайте их направим на спортивные программы для молодежи, или на утепление фасадов многоэтажек, открытие новых рабочих мест?! Людям есть нечего, лечиться не за что, нет работы, а мы вкладываем космические суммы в…»

Спортивні програми для молоді, коли людям немає чого їсти?

Ну, це не наша справа, опонувати людині, яка бажає хоч якось оживити політичне життя. Ми цьому тільки радітимемо. Адже майже усі регіональні політичні осередки впали в анабіоз. «Самопоміч», як уже повідомляли, остаточно «вмерла»; десь на підході «Радикальна партія Олега Ляшка», «Укроп», “Свобода” й “Опозиційний блок”. Впала в зимову сплячку обласна «Батьківщина», яка продукує десь по 1 беззмістовній новині у 20 днів.

Невдачею завершилися наші спроби знайти й політичні новини (окрім вітань) на сайті обласної організації «Європейської солідарності». Якщо щось робить в області «Опозиційна платформа – За Життя», то і це є для більшості виборців загадкою.

А між тим подібне мовчання доволі легко пояснити. В країні йде перерозподіл активів.

А тому ті, хто подаватиме голос у публічній політичній площині є першими кандидатами на збільшення до них уваги з боку конкурентів, які нині отримали владу.

Дії СБУ щодо екс-директора Одеської філії АМПУ, депутата Вінницької міської ради Ігоря Ткачука є тому більш, ніж красномовним підтвердженням.

Тому буде мовчати обласна організація “Європейської солідарності” (“БПП”) щодо витівок місцевих монополістів, які ледь не залишили обласний центр без води та мають наміри проводити масові відключення споживачів за надуманими боргами. Чому мовчати? Ну хоча б тому, що голова фракції “БПП” в обласній раді досі працює заступником голови ОДА, хоча останнього призначили переможці-”зелені”.

Тому, щоб не залишитися без дотацій з обласного бюджету, замовкли місцеві ЗМІ, які до цього погрожували, що якісь “корупційні схеми” зроблять надбанням громадськості.

Тому мовчать усі народні депутати попередніх скликань і не проявляють особливу активність депутати нинішнього. Хто нам скаже — чим наразі займаються, наприклад, екс-депутати Іван Мельничук і Іван Спориш, той може претендувати на звання “політичний аналітик року”.

А політикам, тим більше депутатам усіх рівнів, як провладним, так і опозиційним, є що втрачати.

Що ще можна сказати. Кандидати на посади голів райдержадміністрацій Вінниччини проходять співбесіди в Владислава Скальського. При тому, що самі РДА менше, ніж за рік припинять існування.

А тому усі мовчать. І будуть мовчати до того моменту, коли на рівні керівництво ОДА не приймуть певні кадрові рішення. Тоді переможці розповідатимуть про власну корисність для загального блага Вінниччини і вінничан, а звільнені відразу ж згадають про усю несправедливість влади по відношенню до самих себе.

А там уже й вибори не за горами. Тож, не сумуємо. Навіть і за такої невеселої погоди.

Завжди Ваш Віталій Горковчук і вся команда “Політичної Арени Вінниччини”

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net