Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук перед голосуванням за Бюджет-2020 зібрав народних депутатів з фракції «Слуга народу» у підвалі Верховної Ради, налякав неукраїнським словом «mess» і просив забрати передачу на місця 7,7 млрд акцизного збору, який залишили у місцевих бюджетах.

Давайте, шановні читачі, поговоримо, яке значення дана зустріч може мати для розуміння того, чим наразі займається керівництво Вінницької ОДА.

Гончарук, взагалі, говорив багато і не завжди зрозуміло для самих депутатів. Але деякі ключові меседжі з цієї промови вичленити цілком можливо.

У вас есть две части: национальная часть и местная часть. Я хочу, чтобы ею управляли вы, а не местные советы. Потому что местные советы их растратят на что попало

Тут зрозуміло – контроль з боку депутатів від «команди Зе!» над місцевими радами, у яких «Слуга народу» не представлена. Щоправда, моделі такого контролю озвучено не було.

Я хочу, чтобы вы вместе с нашими губернаторами определили в каждой области, куда эти же деньги туда же к ним пойдут. Но в любом случае вы будете принимать решение об этом, а не они. Вот это то, за что мы боремся. Мы хотим, чтобы эти деньги в следующем году контролировались вами

Ще раз. Я хочу, чтобы ею (місцевою частиною бюджетних коштів авт.) управляли вы” (народні депутати від Слуги народу, у випадку Вінниччини – це Анатолій Драбовський, Максим Пашковський та Ірина Борзова) – заявив чинний прем’єр-міністр Олексій Гончарук на оперативній зустрічі з народними депутатами фракції “Слуги народу” в підвалі Верховної Ради.

А також: решение куда пойдут деньги решение будете принимать вы (народні депутати СН), мы хотим что бы в следующем году эти деньги контролировались вами” (нардепами від СН).

У даному випадку претензія передачі влади є більш чіткою, і зводиться до того, що голови обласних ОДА (губернатори) повинні опинитися у ситуації фактичних підлеглих народних депутатів. Що ж, незавидну роль відводить очільникам областей прем’єр-міністр. З яким настроєм “губернатори” будуть далі працювати з Олексієм Гончаруком після таких відвертих заяв – питання риторичне.

Щодо розмірів депутатських фондів, які нібито мають відігравати вирішальне значення для проектів розвитку на певних територіях.

Проте Олексій Валерійович дещо лукавить. По-перше, до другого читання в проекті знову з’явилася субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів в розмірі 2 млрд гривень. Гроші не малі, але й не сказати, що такі вже великі. Конкуруючий Державний фонд регіонального розвитку отримає 7,4 млрд грн – майже у 4 рази більше. Для порівняння – у 2018 році депутатський фонд складав 5 млрд грн, у 2019 році – 4,8 млрд. Тобто, голова уряду «обрізав» депутатські можливості понад у 2 рази, але чомусь вважає, що їхні фінансові важелі впливу на ситуацію в регіонах будуть потужнішими. По-друге, Олексій Гончарук не далі як минулого тижня виступив із коментарем, що «субвенції неефективні».


До теми: Скільки мільярдів планують забрати у регіонів у 2020 році ?


Отже, влада готова діяти всупереч логіки урядової політики, забравши гроші, але переконуючи депутатів, що «вони № 1»?

Можливо, не все так просто.

Подивимося, наприклад, на нинішній стан реалізації проекту «LIFT», який покликаний забезпечити заміщення вакансій голів РДА у форматі відкритого конкурсу. Про який головою Вінницької ОДА В. Скальським було оголошено аж 2 жовтня який зупинився, якщо взагалі рухається, десь між 1 і 2 поверхами. Адже визначена проектом (не законодавством!) процедура передбачає: «після заповнення анкети особа проходить комплексне оцінювання, за результатами якого може потрапити на співбесіду до голови облдержадміністрації. Після подання відібраних кандидатур до Офісу Президента та Кабінету Міністрів України, на них чекає спецперевірка відповідних органів, після чого можливе призначення на посаду Указом Президента України».

Наразі жодних результатів втілення цього проекту не видно (хоча днями голова ОДА запевнив журналістів газети “Вінниччина”, що на наступному тижні кадрові питання будуть вирішені).

Стосовно чого лунають й оцінки (смішно, але – навіть від «Слуг народу»), що весь цей «LIFT» є однією великою профанацією:

Мы на парламентскую кампанию людей еле наскребли, чтобы закрыть комиссии, наблюдателей, обеспечить всю работу… Мы пребывали в иллюзии, когда выигрывали выборы, что наши великие и прекрасные вожди понимают, что нужно будет делать все сразу, надо будет передать полномочия по организации местных штабов мажоритарщикам, которые выиграли, получив грандиозную поддержку людей – и сразу начинать собирать, фильтровать активистов. Но вместо этого мы имеем “Слугу народа” образца начала парламентской кампании. Типа: “Ух ты, симпатичный парень!
Иди сюда, будешь депутатом”. Из-за чего социальный лифт во многих случаях вынес наверх грязную пену.
Как работает система “Лифт”, кто является ее бенефициаром, какие алгоритмы отбора в ней заложены, является ли результат настоящим – никто не знает. По сути, “Лифт” работает как система отсечения ненужных лиц в ручном режиме. Это ж частная компания, по большому счету, – запевняє українців нардеп від “Слуги народу” Олександр Дубинський.

З порівняння даних «установок» не так складно зробити висновки, що:

1) голови ОДА, яких «зв’язали» «LIFTом» і мажоритарниками, наразі просто позбавлені можливості ухвалювати принципові кадрові рішення, а тому максимум, на що здатні – спробувати провести конкурс на посаду начальника управління культури;

2) депутати від «Слуги народу» не отримали ані фінансових можливостей впливати на ситуацію, ані підтримки «центру» у питаннях формування власної команди, чи навіть – ефективної взаємодії з головами ОДА.

Отже, виявляється, що вся стара чиновницька «гвардія», яка успішно «потопила» попереднього президента та його команду, як сиділа, так і сидить у своїх кріслах, доки на Банкові не можуть розібратися – з кого ж на місцях формувати правлячу партію.

«Слуга народу» посипалася уже на етапі створення ефективної моделі взаємодії між своїми членами.

«Підібрати» владу немає чому, оскільки реальна опозиція з ідеями та підготовленими кадрами, а, головне, – високим рейтингом у виборців – відсутня.

Довго це триватиме? Аж до першого «удару грому» у вигляді фінансових негараздів, корупційної кризи, або владного скандалу.

Коли виявилося, що пікантне листування у смартфоні уже похитнуло позиції «зелених», то усі наступні проблеми лише загострюватимуть ситуацію, аніж виводитимуть її у прийнятну для влади площину.

А вінницьке політичне болото у переконанню власної «вічності» остаточно «забронзовіло». З цим очільників області й поздоровляємо.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими. 

Віталій Горковчук

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net