Вінницьку політкиню жорстко приземлили в національному телепроекті

Один з головних представників цієї партії обійняв головне крісло на Банковій, інший на Грушевського. Їх найближчі соратники на кшталт успішного губернатора та голови обласної ради засідають у відомій будівлі під куполом. В політичному середовищі області виник певний лідерський вакуум, місцеві депутати та, з дозволу сказати, “політики” явно не дотягують до рівня старший колег і від гріха подалі навіть не намагаються грати.

Ні сольно, ні в дуетах і тріо. А про те, щоб зібрати політичний оркестр навіть не мріють. Хіба що камерний 🙂

Центр прийняття рішень еволюційно змістився з жовтого будинку в більш сучасний. Туди, де залишились фахівці, професійні командні алгоритми та, напевно, і той самий колекційний рояль, майстерне виконання на якому дає перепустку в столичний політ-biz.

Звісно є в області люди з амбіціями, вони теж відчувають політичну паузу і розуміють, що в момент коли все затихло, їх можуть помітити, почути, а згодом навіть запросити у ВІА-Київ. Тому навіть окремі номери художньої самодіяльності створюють у місцевих аматорів ілюзію власної політичної ваги. А якщо це накладається на синдром першої, здебільшого випадкової, перемоги на місцевому окрузі до міської/обласної ради, часто-густо такі особи починають вести себе “як дорослі”. Уявляють себе героями політичних ток-шоу, ораторами на трибуні ВР та лідерами партій-фракцій-нації. Чи розуміють вони, що самодіяльні спроби виконати Бетховена, або Дебюссі на розтрощеному шкільному фортепіано нічого крім відрази не викликають, навіть у людей без музичного слуху? Як показує практика не розуміють. Адже на колекційному роялі їм грати не дають, в одних відсутня підготовка, іншим бракує майстерності, а деякі лише забруднять чорно-білі клавіші та перетворять прекрасний інструмент на піонерський барабан.

Але до чого це ми? На цьому тижні відбулась телевізійна частина національного телепроекту “Нові лідери”. Найбільшим розчаруванням проекту з найбільшим дисонансом підтримки студії до презентації проекту і після, став виступ вінницької політкині, “наймолодшого ректора” України, професора, доктора наук, депутатки Вінницької міської ради – Ганни Давиденко.

Ганна Давиденко йшла на телешоу з проектом гендерної рівності жінок у владі. До виступу політкині перед експертами та глядачами з кожним учасником спілкувався відомий український шоу-мен, гуморист, волонтер Сергій Притула.

Перше ж запитання ведучого, чи правда те, що стати наймолодшим ректором їй вдалося за рахунок того, що її батько, що керував тоді Фондом соціального страхування, взяв заступницею дочку відомої у Вінниці чиновниці Ганна Давиденко не спромоглась відповісти Притулі щось переконливе.

Ми ж розшифруємо це питання абзацом з політдосьє Ганни Давиденко, розміщеного в нашому виданні:

Неабияке місце у кар’єрному зростанні зіграв батько – Давиденко Віталій Володимирович, начальник головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА, у 2002 році – кандидат у народні депутати України у 13 виборчому окрузі (11 місце, 2,55%), у минулому – член НДП, Народної партії (Литвин), 2006 року балотувався у депутати обласної ради від «Нашої України», у 2010-2017 роках, директор Вінницького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У 2014 році влаштував своїм першим заступником 23-річну доньку Людмили Щербаківської Діану Кес.

В місцевих ЗМІ довгий час гриміли викривальні матеріали з цього приводу під назвою “Як вінницькі політики та чиновники прилаштовують своїх дітей”:

#‎Політика, #‎вибори і діти-індиго.

Свого часу Віталій Давиденко погодився взяти своїм заступником 23-у дівчинку, без відповідного досвіду роботи (читай в порушення Трудового Законодавства) Діану Кес. http://pda.myvin.com.ua/ua/news/politics/27558.html

Через рік мама дівчини-вундеркінда Людмила Щербаківська взяла в кандидати доньку Віталія Давиденка – Ганну Давиденко. Теж дівчинку-вундеркінда, яка стала ректором університету “Україна” (!) в 29 років. Молодших ректорів в країні до цього і після цього не було 🙂 http://vn.vmurol.com.ua/…/direktor_i…/intervyu_z_direktorom/

Ось такий взаємовигідний ̶г̶е̶ш̶е̶ф̶т̶ ̶ чейндж.

На друге запитання: чи дійсно вона впевнена в тому, що якщо у радах буде 40 відсотків жінок, то зникне корупція, тіньові схеми, кумівство тощо, Ганна Давиденко не знайшла вагомих пояснень .

Хоча у Ганни Давиденко був гарний шанс докладно, чесно і переконливо відповісти на останнє питання Сергія Притули: як Ганна Давиденко стала депутатом міської ради у Вінниці від партії “Батьківщина”, учасниця проекту з промовистою назвою “Нові лідери” цією нагодою не скористалась. Чи то за браком часу, чи то через притаманну професорам і докторам наук сором’язливость, вона не стала розповідати, як скуповувала голоси на перших для себе виборах та судилась за мандат з власним однопартійцем.

На щастя для Ганни Давиденко на цьому питання ведучого закінчились, хоча він міг би запитати і про 20 земельних ділянок, які на думку обласної прокуратури були незаконно вилучені у комунальному закладі соціальної сфери під час керівництва батька Віталія Давиденко Департаментом соцполітики області, і про бійки з колегою, і про намагання збагатитись комунальним майном в центрі Вінниці. Звісно, якщо читачам цікаві відповіді на ці питання – читайте коротку вибірку на нашому ресурсі в рубриці політдосьє.

Потім був виступ Ганни Давиденко перед глядачами та експертами, який ми принципово не будемо оцінювати,та лише одне запитання від експертів.

Ольга Айвазовська (ГО ОПОРА) запитала: чи знає вона про те, що «Батьківщина» у 2014 році під час дочасних виборів до парламенту недотрималась гендерної квоти і чи не логічніше було б розпочати реалізацію проекту гендерної рівності з власної політичної сили. Відповідь вінницької політкині ми теж коментувати не будемо.

Ми лише наведемо декілька коментарів пересічних і не дуже користувачів соцмереж з приводу телевізійного фіаско Ганни Давиденко.

Так професор, Фулбрайтівський стипендіат, член правління Європейського Аеробіологічного Товариства і член декількох міжнародних наукових організацій Вікторія Родникова висловилась наступним чином:

Вони дуже жорстко по ній (Давиденко ред.) пройшлися, це факт. Зразу показали руку батька, який явно допоміг у житті, а у самій програмі Анни не було нічого оригінального і вона була слабенько представлена. 144 країни в світі, при тому, що їх близько 200, це було смішно. Єдиний аргумент, що жінка вирішує і розумом, і серцем – дуже примітивний, емоційний, інтелектуально необгрунтований. Провалила Анна і відповідь на питання, абсолютно. Хоча, сама ідея ширшого представлення жінок дуже хороша, правильна та справедлива. Шкода, що ведучий та експерти, пробуючи Анну на міцність, просто поприкалувались і над цією ідеєю.

Прокоментував проект та виступ вінницької депутатки і міністр соцполітики Андрій Рева:

Проект «Нові лідери» має на меті знайти тих людей, які можуть сформулювати нові, креативні ідеї для нашої країни – і, що важливіше, виявлять здатність реалізувати на практиці ці ідеї, якщо їх підтримають українські виборці. Що нового, креативного запропонувала пані Ганна? Боротися з чоловічою гегемонією в політиці шляхом встановлення гендерних квот? І це при тому, що вона ніяк не проявила себе борцем за ці квоти в рамках тієї політичної сили, яку вона представляє. Більше того, вона не спромоглася пояснити присутнім, яку користь суспільству принесе реалізація такої ідеї. Натяки на те, що жінки менш корумповані ніж чоловіки є невдалою спробою бути в тренді суспільної уваги до проблеми корупції в Україні. Але Притула абсолютно справедливо звинуватив її в сексизмі, тому що якраз українська політична практика не дає підстав для таких висновків з огляду на минуле її партійної шефині. Так, досить примітивний, провінційний виступ з огляду на наукові регалії кандидатки. Тому все закономірно.

Після таких доволі об’єктивних оцінок у багатьох читачів виникнуть логічні сумніви, щодо численних наукових регалій Ганни Давиденко. Адже вона не тільки наймолодший ректор України, а й професор, доктор наук, і все це в доволі юному віці.

Ті ж самі дописувачі у місцевому пабліку Вінницький політклуб висловились і про девальвацію наукових звань:

Виктория Родинкова: Це ще один доказ того, про що багато точиться розмов у науковій спільноті України: наукові регалії у педагогіці, яка, фактично, є переливанням з пустого в порожнє, не додають інтелекту та наукового досвіду їх власникам, на жаль.

Андрій Рева: Девальвація – це процес, який стосується не тільки грошей. Девальвували і наукові регалії. Якщо «проффесором» був Янукович, то чим пані Ганна гірша?

Ми не будемо додавати якісь власні оціночні судження, щодо участі в проекті Ганни Давиденко, лише зазначимо, що глядачі оцінили проект учасниці післявиступу в мінус 76%, після початкових плюс 54%. Але залишаємо за нею право прокоментувати всі закиди, обвинувачення та відвертий тролинг на сторінках нашого видання: politarena.info@gmail.com

Віталій Горковчук