Чому «Слуга народу» не виграла на Вінниччині?

Чому у Вінницькій області програли і влада, і традиційна опозиція ми вже з’ясували.


Читати: Як влада програла вибори на Вінниччині


Читати: Як опозиція програла вибори на Вінниччині


Тепер, подивимося, яким чином у нашому регіоні примудрилася не перемогти й місцева «команда Зе». На відміну від багатьох інших регіонів, де балотування від «Слуги народу» давало гарантії проходження до ВР навіть нікому не відомому персонажу.

Для розуміння цієї проблеми, а тим більше, для формулювання висновків, спробуємо порівняти ситуацію, наприклад, з Харківською областю. Там, станом на початок виборів, існувала сильна муніципальна влада (Кернес), менш впливовіша обласна (Светлична), низка потужних місцевих народних депутатів (Святаш, Фельдман, Мисик, Кірш), а також готувалися перемагати заїжджі гастролери (Грановський), які також розгорнули дієву роботу.

В області було здійснено й підбір кандидатів від «Слуги народу», рівень фінансової спроможності яких є на декілька порядків нижчий, ніж у мільярдерів з попередньої когорти. Не дивлячись на це, крім двох округів (Фельдман, Шенцев) перемогли представники нового Президента.

Читачі можуть заперечити, що порівняння Вінниччини з Харківщиною є не зовсім коректним, адже там «слуги народу» зі старту мали більший рейтинг. На президентських виборах В. Зеленський у ІІ турі набрав 86,88%, у той час, як у Вінницькій – 62,97%.

Так, рейтинг «Слуги народу» там був більшим. Але у Харківській же області є (були) потужними позиції «Опозиційного блоку» і «Опозиційної платформи – За життя!», тому, за умови грамотної роботи, висуванці від колишніх «біло-блакитних» партій могли б перемогти, так само, як і колишні члени «БПП» на Вінниччині.

Але приклади відносно успішної роботи екс-членів «Блоку Петра Порошенка» у Вінницькій області є. Тут отримали перемогу народні депутати України Петро Юрчишин (13 округ) та Микола Кучер (17 округ), депутати обласної ради Лариса Білозір (15 округ) та Геннадій Вацак (16 округ). Тут же пройшов до Верховної Ради й Олег Мейдич від «Батьківщини» (18 округ).

Тобто, від «Слуги народу» виграли у Вінницькій області аж 3 депутати, у тому числі – 2 у «порожніх» 11 і 12 округах. А у Харківській – у 12 з 14.

Головний висновок. На Харківщині «Слуга народу» переміг. А на Вінниччині – програв.

А тепер готуйтеся до парадоксальної логічної послідовності.

В Харківській області Світлична від політичного процесу відсунулася у той момент, коли зрозуміла, що шанси «Європейської солідарності» (екс-«БПП») на Харківщині є мінімальними.

Кернес, руку на пульсі тримав. Але, як досвідчений політик просто дав можливість перемогти команді «Слуги народу», не надто обтяжуючи себе підтримкою опозиційних кандидатів. Можливо, в обмін на те, що на місцевих виборах він залишить контроль над Харківською міською радою.

Натомість, у Вінницькій області позиції команди колишнього президента могли бути утримані. Якби утрималася команда.

Але зовні єдина політична група народних депутатів від «БПП» почала розбігатися у різні боки, як тільки стало зрозуміло, що єдиної координації у її середовищі не буде.

Тому й виникла, наприклад, абсурдна ситуація, коли в 11 окрузі конкурували між собою три колишні союзники – нардеп від «БПП» Сергій Кудлаєнко, віце-прем’єр Володимир Кістіон та перший заступник голови ОДА Андрій Гижко.

Ну, не міг у таких обставинах не перемогти представник «Слуги народу».

У підсумку – навіть за таких умов «старі» політики виграли у 5 округах з 8. І виграли б в усіх, якби керівництво обласного «БПП» та області не відійшло у сторону, давши можливість розвиватися справам самотужки.

Причому – навіть слабка інформаційна хвиля, викликана зверненням уваги до призначення «представницею» «команди Зе» людини Григорія Калетніка, всю попередню організаційну структуру «СН», зруйнувала повністю.

Якби підгодовані владою ЗМІ працювали «на повну», або просто вміли працювати, нічого не світило б й останнім трьом переможцям. Двоє з яких, до того ж, швидше за все залишаться в орбіті одного вінницького впливового екс-нардепа.

Що буде далі?

Президент України призначить новим головою ОДА власного представника. Той почне призначати своїх заступників та керівників департаментів, управлінь, голів РДА і готувати кандидатський корпус у місцеві ради. Але виявиться, що призначати і готувати практично немає з кого. Співпрацювати з колишніми першими особами області та їхнім медіа-середовищем, яке бездарно провалило президентські і парламентські вибори, ми б не радили, – наслідки цього є очевидними. Щодо призначень на керівні посади в області та районах, завдання надскладне. Як призначення ноунеймів, так і призначення когось одіозного однозначно вдарить по рейтингу партії Зеленського в області, а при бажанні його опонентів, тему кадрових прорахунків можна розкрутити і на всеукраїнському рівні, що миттєво підхватять “друзі” Зеленського і будуть тикати носом за першої нагоди.

А щоб утриматися на Вінниччині, молодій команді «СН» слід з головою поринути у місцеве політичне болото, яке поглине їх з тією самою легкістю, з якою знищувало усіх їхніх попередників.

«Слугам народу», щоб кардинально виправити ситуацію, слід звертатися до місцевих політичних проектів. Щоб не залишитися уже за рік біля вщент розбитого корита.

Як показав досвід “вінницька команда” Блоку Петра Порошенка будувати партійні проекти не здатна. Але вона має величезний досвід у їх руйнуванні. Доведено Кучмою, Ющенком, Януковичем і Порошенком.

Олена Семко

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here