На межі політичного сезону, або яка політика – така і аналітика :)

На минулому тижні вперше, з часу завершення парламентської виборчої кампанії, у Вінниці сталася низка подій, які тією чи іншою мірою зробили ньюсмейкерами у регіональному інформаційному просторі усі суб'єкти політичного процесу — владу, опозицію й фахівців з організації виборчого процесу.

0

Причому дані події були тим більш характерними, що саме їх перебіг та форма подання дають можливість зрозуміти — у який спосіб діятимуть зазначені суб’єкти й під час активної стадії. Наприклад, у розпал чергових чи позачергових місцевих виборів.

Мова йде про владу, яка порадувала громадян довгоочікуваним призначенням голови Вінницької ОДА, а також першим самостійним виходу у політичний простір двох народних депутатів від Вінниці. Про опозицію, яка чи не вперше за багато років виступали із політичною заявою — тут йдеться про представників Вінницької “Батьківщини”. Крім того, у медіа-просторі поширилися ключові меседжі з прес-конференції експертів з висвітлення виборчих кампаній.

Почнемо з останнього. Низка вінницьких журналістів та політологів поспілкувалися з представниками місцевих ЗМІ на тему неупередженості висвітлення діяльності кандидатів у ході минулих виборчих кампаній та з приводу основних трендів виборів майбутніх. Забігаючи наперед скажемо, що “аналітиків” навіть у наших провінційних широтах уже вистачає. Більше, ніж треба. А ось якісної політичної аналітики не видно. Ае потрібно визнати й наступний факт, якщо в регіоні немає політики (політиків), то де ж взятись політичній аналітиці? 😉

“Експерти”, зокрема, сформулювали “глибоку” думку: “Для перемоги на виборах у 2020-му році треба починати працювати вже зараз”. Теза, зовні, є очевидною, але її вщент зруйнувала логіка попередніх виборів. На яких, як ми пам’ятаємо, більш, ніж впевнено перемогли представники політичної команди “Зе”, про яких за рік до виборів до Верховної Ради ніхто не чув.

Але припустимо, що право на існування й ця теза має. Проте, як її обґрунтовують?

Пряма мова одного з учасників заходу: “Наразі лише телебачення є одним із ключових засобів впливу на громадську думку. По двох округах виграли два кандидати, які постійно знаходились в медійному просторі. Але це залежало не тільки від ЗМІ, а й від тих кандидатів, які системно працювали в соцмережах та мали хороших діджитал-менеджерів. Тому неформальні засоби інформації відіграють досить важливу роль. Це допомогло кандидатам стати більш відомішими, а їхнім штабам зекономити”.

Тут потрібні коментарі. Телебачення (вочевидь, центральне, адже регіональні ТВ-канали мало хто дивиться — Ред.) є суттєвим засобом впливу на масову свідомість, але… виграли кандидати, які активно працювали зі ЗМІ (?). З якими, оскільки центральне телебачення мало цікавилося Вінницею? “Два кандидати… системно працювали в соцмережах…” Це велике й несподіване відкриття для виборців 11 та 12 округів. Зрозуміло, що у місцевих експертів є неабияке бажання знайти ближчий шлях до нинішніх нардепів, але відкриємо таємницю: робота у соціальних мережах там була в одному випадку на “3 з мінусом” і звелася до трансляції відео-роликів з образливими коментарями — перепрошуємо за тавтологію — коментарів під постами кандидата у Фейсбуці. В іншому випадку така робота була геть відсутня.

Голосували не за конкретних кандидатів, а за рейтингову “Силу народу” та будь-яких висуванців від неї.

Триватиме така ситуація до місцевих виборів? А це вже велике питання.

Тим більше, що дії згаданих вище нардепів, швидше працюють на зниження цього рейтингу, аніж на його зміцнення. Так, двоє народних депутатів фракції “Слуга народу”, обраних в одномандатних виборчих округах Вінниці, опинилися в числі тих, хто заблокував ухвалення закону, який по факту скасував недоторканність народних депутатів.

Вплине це на загальний рейтинг “зелених”? Поки що, певно, ні. Але факт поступового розхитування рейтингу Петра Порошенка та формування його токсичного образу у ЗМІ впродовж п’яти років свої наслідки дав. “Крапля каміння точить”.

Щоб закінчити блок про “вінницьких” народних депутатів, “вінницьких” з точки зору обраних по 11 та 12 округу в межах обласного центру та Вінницького району, потрібно зазначити ще один факт. Одному з народних обранців робота з соцмережами під час парламентських виборів все таки стала у нагоді. Мова піде про Максима Пашковського, який двічі за тиждень вдався до смм-хитрощів, а саме публікував пости на своїй додатковій сторінці у фейсбук заднім числом. Така функція доступна в згаданій соцмережі, звісно про неї знають не всі користувачі, позаяк така функція їм в принципі непотрібна.  Інша справа народні депутати, які забули привітати Вінницю та вінничан з Днем міста. 

Довго не думаючи, щоб бодай якось виправдатись, вже після декількох публікацій в місцевих ЗМІ стосовно скандальної ситуації з Днем міста, в понеділок 16 вересня Максим Пашковський опублікував поздоровлення вінничан “заднім” 14 числом. Потім перепостив цей допис на особистій сторінці і навіть відважно опублікував коментар про провінційних журналістів, які бачать те, що хочуть бачити, а не правду 😆

Цей коментар він опублікував в гілці колеги по фракції Ірини Борзової, яка теж підняла тему відсутності поздоровлень від представників “Слуги народу”, щоправда не вдаючись у подробиці, або не ознайомившись з матеріалом, в якому йшлось виключно про нардепів від 11 та 12 округу. Прийнявши фактаж і на власну адресу, Ірина Борзова звинуватила “окремі ЗМІ” тобто наше видання в необ’єктивності та намаганні “дискредитації партії Слуга народу”. Користуючись нагодою зазначимо, що ми бачили ваші, Ірино Наумівно, привітання до Дня міста, але не включили вас в огляд, так як, повторимось, в матеріалі йшла мова про депутатів обраних від міста Вінниці, а не від округу №14, де вам є кого вітати: Жмеринка, Бар, Тиврів тощо. Хоча деякі дописувачі теж вказали вам на ці обставини в коментарях під вашим постом, ви все таки вдались до гучних звинувачень на нашу адресу. І дарма, адже маючи на меті дискредитацію ваших однопартійців і розуміючи дрібні хитрощі на кшталт публікацій постів вашими колегами заднім числом, та ще й намагання після цього зробити з журналістів дурнів, лише цього було б достатньо для підігрівання скандалу. Як мінімум винести обман виборців в окремий матеріал. Уявіть собі декілька заголовків:

“Народний депутат від “Слуги народу” замість вибачень віришив ще раз надурити вінничан”


Яким повинен бути “Слуга народу”? Чесним, чи хитрим”?


“Слуги народу” знову в центрі скандалу, через брехню в соцмережах” і так далі.


Але навіть і це дискредитацією назвати важко, бо приводів для критики будь-якого політика можна знайти багато, починаючи від ретельного аналізу бурхливого минулого, до системного моніторингу політичної діяльності зараз. Але явні помилки колег народних депутатів точно не варті війни з журналістами. Навіть самої маленької “війнушки”.

І закінчуючи тему. Вдруге публікація “заднім числом” знадобилась Максиму Пашковському для виправдання про зрив голосування в Раді по зняттю недоторканності з нардепів. При тому, що вінницькі журналісти звертались до народного обранця за коментарем, законотворець вирішив вдатись до перевіреного і “надійного” способу. Ну а що? Минулого разу ж пройшло. Хоча що ми все про Пашковського та про Пашковського, людина бодай щось робить, можливо й погано, але принаймні переймається чимось, на відміну від колеги по сусідньому округу.

А що там вінницька опозиція?

Невідомо. Втім, наразі вона продовжує займатися тим самим, чим й у попередні роки — зведенням стосунків у власному середовищі.

Молоді люди із ГО “Батьківщина молода” з Вінниці, молодіжного крила партії Тимошенко, у Києві в інформаційному агентстві УНІАН дали пресконференцію, в якій мали повідомити сенсаційні подробиці поразок партії Юлії Тимошенко і партії на виборах. І президентських, і парламентських.

У переліку звинувачень — винятково кадрові: “«З приходом на посаду заступника голови Вінницької ОДА пані Щербаківська не підтримала жодної з ініціатив ГО «Батьківщина молода», не прийняла жодної кадрової пропозиції від нашої організації, а натомість працевлаштувала своїх родичів. Вінницька ГО «Батьківщина молода» за час правління Щербаківської не підтримувалася ані організаційно, ані фінансово партійним осередком… Вже минуло майже два роки з дня вашого указу про включення голів обласних осередків ГО «Батьківщина молода» у бюро партійних обласних організацій, а воно досі не виконано».

Аналогічні претензії, тільки по відношенню до обласної виконавчої влади, регулярно лунали й від самої Щербаківської.

Причина “політичних” конфліктів в обох випадках одна — невиконання домовленостей щодо кадрових призначень.

Ось як ви гадаєте, шановні читачі, чи цікавим є це питання для абсолютної більшості виборців? Або ж вони з цього зроблять висновок, що дана партія, після одержання певної підтримки на виборах, переймається виключно працевлаштуванням “потрібних” осіб?

Нарешті, можна згадати й про низку повідомлень, які стосувалися призначення голови Вінницької ОДА.

Суто інформаційні повідомлення зафіксували поширення пліток, що його “вважають людиною Гройсмана”, без деталізації даних припущень. На що присутній у Вінниці заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов зауважив, що “ми сьогодні призначаємо не Гройсмана. Ми призначаємо Скальського”.

Місцеві ЗМІ, які себе то називають “опозиційними”, то “незалежними” вдалися до більших хитрощів. Так, “33-й канал” похвалив й Коровія: “йти команді Валерія Коровія із ОДА було важко після всього зробленого за останні 5 років під час війни”. І дуже непомітно “підколов” вчорашніх союзників з числа “активістів”, які намагалися спровокувати скандал перед процедурою представлення нового голови ОДА: “Скальський явно був готовий до цієї словесної атаки і гідно тримав удар…”

Ну, тут так завжди. І нашим, і вашим.

Тим більше, що уже незабаром обласна рада має прийняти бюджет на 2020 рік, у якому знову має усі шанси на появу стаття “про підтримку регіональних ЗМІ”.

Тож, і у даному випадку близький до влади пул журналістів виступив або у якості сухого ретранслятора офіційних повідомлень, без — не дай Боже — власних інтерпретацій подій. Або у форматі неприхованого натяку про необхідність співпраці та підтримки.

Такими будуть основні тенденції нового політичного сезону, який завершиться, тут уже ми не знаємо коли, у квітні позачерговими, чи у жовтні черговими місцевими виборами. Влада може цілком повторити долю “попередників” і йти за течією. Є рейтинг — добре, немає — що ж зробиш…

Опозиція буде випрошувати посади (і це чекає на Владислава Скальського уже найближчим часом) та зводити стосунки друг з другом. “Активісти” – бешкетувати. А, повірте, привід для цього вони знайдуть. Місцеві “експерти” розповідатимуть очевидні речі.

Не хотілося б відчути “дежа вю” зразка 2015 року, але, здається, історія має усі шанси повторитися.

Завжди Ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політичної Арени Вінниччини”

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here