Фільм-катастрофа (англ.disaster film) — фільм, герої якого потрапили в катастрофу і намагаються врятуватися. Специфічний різновид трилера і драми. Мова може йти як про природну катастрофу (смерч, землетрус, виверження вулкана тощо), так і про техногенну катастрофу (катастрофа літака, наприклад).

Оглядаючи події минулих тижнів ми, шановні читачі, майже щоразу намагалися «вангувати» у тому контексті, що з певних дій чи бездіяльності впливових регіональних акторів формулювали конкретні тенденції на наступний політичний сезон.

Каємося, у більшій мірі ми видавали сценарні прогностичні ситуації з їхнього оптимального боку. Щоправда, більшість вітчизняних та й зарубіжних експертів також розповідають про розвиток дій так, як їм хочеться, аніж так, як воно є насправді.

Але цього разу «промахнутися» буде надто важко. І тому ми впевнено кажемо, що наслідки появи інформації про призначення заступників Вінницької обласної державної адміністрації (а не сам цей факт) – є більш, ніж показовими для розуміння того, як буде розвиватися ситуація на політичній арені Вінниччини до наступних місцевих виборів.

Хронологічно, було так. 27 листопада телеграм-канал «Політична арена Вінниччини» оприлюднив інформацію про погодження нових заступників голови Вінницької ОДА. Ми назвали й прізвища Наталії Заболотної, Олександра Піщика та Сергія Здітовецького. Ближче до вечора цю інформацію підтвердив нардеп Олексій Гончаренко. І… А на цьому офіційна частина завершилася.

Місцеві ЗМІ негайно почали гадати (а інакше ці роздуми й не назвеш): хто з трьох чинних заступників залишиться на своїй посаді: Ігор Івасюк, Василь Броварник або Олександр Крученюк? Або ж «підуть» їх усіх? Чи не усіх?

З огляду на те, що станом на 01.12.2019 р. на сайті Вінницької ОДА у якості керівників фігурують усі «старі» заступники, а на сайті «Урядового порталу» інформація про ротацію вінницьких кадрів відсутня, на сайті НАЗК є лише декларація одного кандидата – Піщика, можна лише зробити висновок, що дане питання вирішене у кулуарний спосіб, але окремі аспекти ще не з’ясовано.

Так, відповідно до Постанови Кабміну «Про кількість посад заступників голів місцевих державних адміністрацій (№29, 20.01.2016), у Вінницькій ОДА кількість заступників голови не може перевищувати 6 одиниць. Три – призначено; з великою долею вірогідності збереже власну посаду заступник голови-керівник апарату ОДА Валерій Бойко (навряд чи канцелярська роботу є комусь цікавою, хоча випадок Катерини Гандзюк, яка перетворила зовні непомітну посаду на дієвий інструмент впливу, говорить про інше). І – згідно з нашою інформацією – Ігор Івасюк. Але залишається ще одна вакансія.

Чисто теоретично, можуть зберегти власну посаду і Броварник, і Крученюк.

Але мова не про те….

А про те, що один «вакуум влади» змінився на «вакуум» інший.

Усі ті персонажі, які відповідали за виборчу кампанію Петра Порошенка у Вінницькій області, і які вщент програли – сиділи, сидять, а можливо і сидітимуть у своїх чиновницьких кріслах. Звісно якщо… Але про це дещо пізніше 😉

А от центральна влада – що найжахливіше – не придає цьому жодного значення.

Скільки потрібно, щоб з-під «туману війни» новопризначені заступники вийшли на публіку та з’ясували диспозицію на відповідальній дільниці. Півроку? Можливо. А там й вибори.

Потім будуть дивуватися – «А чому ж програли».

Тому що не слухали і не читали розумних порад, вірячи на слово улесливим пенсіонерам та піддакуючим дилетантам, що «все під контролем».

Поки ж у влади в регіоні дефіцит (абсолютний!), «прокидається мафія» починають нагадувати про себе різного роду паразити та пристосуванці, існування яких залежить від дотацій з обласного бюджету (тобто грошей платників податків) на 90+%.

Деякі місцеві інформаційні гравці просто гамселять усіх направо і наліво, не обираючи між тими – хто давав гроші, а хто їх ніколи не дасть.

А ви більше давайте.

До речі пост у групі соціальної мережі «Фейсбук» «Вінниця корупційна» (яку «тримають», за нашими даними люди депутатів з «групи Продивуса») цілком випадково співпав з «авторським» репортажем «33-го каналу» про преміювання керівника «Вінницяоблводоканал».

Ну, так буває.

А, взагалі, по мешканцям будинку по Соборній, 59 «почали працювати». Почали ті, хто хоче зайняти їх кабінети.

Що ще цікавого? Старший Калетник із відкритим забралом вийшов на бій проти молодого «дебіла» (як він сам каже) міністра Мілованова. «Розвідка боєм» між транснаціональними агрокорпораціями і вітчизняними агрохолдингами.

Очільниця вінницького осередку проросійської “партії Шарія” подала судовий позов проти Vежі та шеф-редактора видання Андрія Качора.

Ну, якщо дискурс з проросійськими адептами скотився до рівня «журналіст поганий журналіст у суді», то з національною платформою у Вінниці геть погано. Немає її. І говорити тут нема про що.

А там – «мочи усіх», хто у радіусі дійства», хоч «своїх», хоч «чужих».

Хоча, на місці керівника фракції «БПП/ЄС», до складу якої входить Поліщук» (Крученюка), можна було б або:

1) виключити його та піддати анафемі Петра Порошенка;

2) зробити харакірі.

Поки ж немає жодних раціональних кроків.

Влада, яка не може чітко сказати – хто є, а хто ні її офіційними представниками – приречена, за рахунок саботажу тих саме чиновників.

На початку статті ми вам пообіцяли сформулювати «тенденції».

Ловіть.

Жодної послідовної лінії влади до наступної осені не буде.

Хто де сів, той там і став.

Можна без наслідків «мочити» владу. А можна грати у власні ігри. А можна навіть спробувати «достукатися» до «зеленого центру». Результат один – байдужість.

А тому уже восени наступного року:

Персонажі з «діамантовими блокнотоми» претендуватимуть на місце голови фінансового департаменту нового виконкому у жовтні 2020 року.

Біло-сердешна політикиня, швидше за все, буде заступником голови обласної ради.

Ексгубернатор, який програв все, що тільки можна програти, за допомогою умовлянь («ну, він же свій») отримає крісло голови виконкому.

Завгар автопарку облради стане начальником департаменту.

Інформаційний напрямок очолять якісь чергові “агрономи”, ректор університету “Україна” стане ректором ВДПУ.

Екснаближені до керівників та грантових організацій продовжать безрезультативно освоювати кошти грантодавців і таки проб’ють децентралізаційне дно.

Ексзаступники уникнуть покарання за крадіжки металобрухту та за катування хворих. І повернуться у крісла заступників.

Отримають посади у системі комунальних структур «активісти» і, нарешті, займуться тим, чим хотіли б займатись, але приходилось перебиватись “антикорупційними” розслідуваннями.

При всій своїй фантасмагоричності сценарій, погодьтесь, так собі. Звісно якщо…

Тим часом новий голова Вінницької ОДА підтвердив, що жодних змін ніхто не чекатиме, а їх і не буде.

Звісно якщо… Але про це дещо пізніше 😉

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.

Завжди Ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політичної Арени Вінниччини”