Такі далекі-близькі вибори

Минулий політичний тиждень закінчився тим, що наш ресурс в черговий раз “помітили”. Один з провідних медіа-експертів області присвятив нам великий текст на сторінці «Вінницький політклуб» у соціальній мережі «Фейсбук».

Незадоволення місцевого експерта викликало, за його словами, те, що «один вінницький сайт постійно жене хвилю (і в цій групі теж) про те, що обласна влада просрала всі полімери (с) в президентсько-прем᾽єрській області й на виборах буде кирдик, тому що підтримувати президента не поспішає навіть нинішнє чиновництво». З цього він робить цікавий висновок:

«Дуже схоже на те, що сайт вибиває таким інформаційним шантажем якісь печенюшки від області за прикладом гайдавістів. Бо що вдалось раз-другий, завжди можна прокрутити знову».

Але переконаний, що «б᾽ємо» ми у невірному напрямку:

«Що ж стосується моєхатозкрайства чиновно-партєйної номенклатури та чому не працює президентська вертикаль, питання ні разу не до губернатора. Непонятки якраз на рівні Києва. А позаяк номенклатура завжди сподівається на свою подальшу пролонгацію в політиці, то й не поспішає робити різких рухів, оглядаючись навсібіч в пошуках варіантів відходу».

Далі йде розлогий аналіз того, що коїться у «верхах». Або, швидше, розгляд пліток про підкилимні процеси на вершині владного Олімпу.

Щодо звинувачень про бажання «нагрітися» за рахунок обласного бюджету, слідуючи стопами скандальної Гайди, то ми про це вже писали.

Однак до тексту медіа-експерта все ж слід придивитися уважніше.

Оскільки саме у ньому і відображаються ті проблеми, які ми намагаємося піднімати і обговорювати їх, а не ховати голову у пісок, немов нічого і не відбувається.

Відбувається. Свій допис медіа-експерт зробив 5 липня о 16 годині, ще не помітивши, напевно, оприлюднений зранку рейтинг губернаторів за версією журналу «Кореспондент». Місце голови Вінницької ОДА у ньому – 18.

Про що це каже? Про об’єктивні показники невдалого керівництва?

Жодним чином. У лідерах – абсолютно запущений Київ, 5 і 8 місця, наприклад, займають депресивні Івано-Франківська та Волинська області, 10 місце – у вимираючій Чернігівській. А поряд з Вінницькою – Запорізька, з усіма її промисловими гігантами.

Тобто рейтинг цей не відображає реальну картину справ, а є, швидше, «табелем про ранги» губернаторів напередодні виборчої кампанії. І місце це визначає їхня персональна інформаційна активність та готовність до якісної роботи під час президентських перегонів.

Чому Запоріжжя в низу таблиці? Тому що позиції «Опозиційного блоку» там лише зміцнилися, незважаючи на всі «ЦУ» отримані губернатором Брилем. Так само і Савченко у Миколаївській області (22 місце) нічого з рейтингом опозиціонерів вчинити не зумів, хоча поставлений був саме для цього. Наприклад «Опоблок» у Запорізькій системно області видає партійну газет накладом 100 тисяч примірників.

А скільки газет поширює «Блок Петра Порошенка» на Вінниччині?

Про що ми ведемо мову із самого початку. Про те, що саме з чиновницької «номенклатури» взяти особо нічого. І претензій до неї немає, коли вона вичікує нового переможця, не надто докладаючи зусиль для підтримки чинного Президента. Проблема у тому, що не працює саме партійна номенклатура. Особи, які своїми посадами зобов’язані винятково минулим успіхам владної команди на виборах.

І тому, в умовах відсутності саме інформаційної стратегії, помножуються на нуль й реальні об’єктивні показники.

Порівнюємо уже згаданий рейтинг «Кореспондента» (тільки не треба казати, що це Медведчук з Курченком його «намалювали») з даними, що з обласним бюджетом, як виявляється, все гаразд.

Що запам’ятають виборці? Те, що вінницька влада «пасе задніх».

Яким чином губернатор і голова обласної ради можуть бути VIP-агітаторами на майбутніх президентських виборах, якщо їх не знають майже половина вінничан?

У чому тут проблема. У тому, що усі озвучені за останній час «рейтинги» провідних політиків, насправді, остаточними рейтингами не є. Будь-яку удавану «першість» з 12 чи 16% легко перекриває 70% антирейтинг майже всіх основних політичних гравців. І у такій ситуації вміла або провальна робота саме місцевих структур може стати вирішальним фактором, який забезпечить перемогу або принесе поразку будь-якому кандидатові у президенти.

Просто переглядаємо стрічку новин.

Влада

Корупційний скандал. “Триває розслідування щодо заводу-привиду, який виграв тендер на ремонт доріг на Вінниччині ”

Ще один корупційний скандал: СБУ проводить обшуки у голови ДФС Вінницької області».

Або церемоніал. «Андрій Гижко взяв участь у V Національному Дні саду»

Опозиція.

Відчуває себе впевнено. Навіть такий персонаж, як «радикал» Віктор Качур, відомий тим, що перебував у розшуку Інтерполу за хабарництво.

Блокує дороги, що, у принципі, є порушенням законодавства.

Керує бюджетними процесами (тут, до речі, PR-структурам провладних партій і закинути в інформаційний простір думку, що саме опозиція «підставляє» владу з обласним бюджетом, показники якого також враховувалися при складанні рейтингу губернаторів, – але ні. Мовчать).

Сказати, що мовчать вінницькі депутати – не можна. Вони виступають. Інколи зі скандалами.

Інколи – по темі.

Влаштовують свята.

Але голосують не за свята. А за програму дій, картину майбутнього.

Опозиція цю картину малює. Нехай і у гротескний спосіб. А провладні функціонери, замість того, щоб у відповідь на такі дописи офіційно закликати Тетяну Редько пройти огляд у психіатра, загадково мовчить.

Ризикнемо припустити – і домовчиться. Коле вже восени цього року «гряне грім» у вигляді виборчої кампанії, яку одними «добрими справами», без інформаційного супроводження не виграти. І не говоріть нам знову, що ми зайвий раз кошмаримо область своїми виборами, до як ще дуже довго. Чи ви думаєте що низка резонансних обшуків в перший день тижня це було щось інше? Вибори панове, саме вони.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук