Вінницька політика. Пацієнт швидше «мертвий»

З однієї сторони депутати відчайдушно намагаються знайти нові методи утримання у кріслі, з іншої ігнорують свої обов’язки. Кому там (в обласній раді) засідати? Як помітили представники місцевих медіа, на останню сесію не з’явилось чимало vip-ів.

Помітили прискіпливі журналісти відсутність на сесії вже ексголови ОДА Валерія Коровія, який між іншим є повноцінним депутатом обласної ради, в раду він пройшов під першим номером списку партії Петра Порошенка. Інші присутні депутати фракції БПП подумки займаються виборчою кампанією, обираючи новий відносно прийнятний партійний бренд, адже очевидно, що «Європейська солідарність» успіху 2015-го року повторити не зможе. Представники “Батьківщини” гадають — до якої частини пристати — “майже у відставці” Людмили Щербаківської, “ще не у відставці” Вадима Кудіярова, або до народного депутата Олега Мейдича.

У випадку з «біло-сердешними» також є проблема подальшого звуження електоральної бази. А періодичні витівки представників команди Юлії Тимошенко, цей процес значно пришвидшують. Одна Ганна Давиденко чого вартує. Хоча й соратницею Тимошенко депутатку вже називати не можна, бо після провалу на парламентських виборах Ганна Давиденко заявила про вихід з “Батьківщини”.

Загальноукраїнські проекти “Самопоміч”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Опозиційний блок” та Аграрна партія України завершили життя жахливим самогубством на президентських, а згодом парламентських виборах, отже, що утримує депутатів у сесійній залі обласної ради? А нічого. Тобто, за рік до офіційного завершення каденції Вінницької обласної ради 7 скликання, її потенціал повністю вичерпано. Керівники обласної ради ще можуть собі дозволити писати у соціальних мережах про «плідну роботу», але стан справ це не змінює. Депутати просто тягнуть час до завершення каденції. Ну, й інколи ходять по судах за звинуваченнями у корупції.

Дякуємо й розходимося?

Можливо, не все так просто. Якщо «старі» політичні партії власні рейтинги обнулили, то це ще не означає, що за рік (чи раніше) прийде абстрактна «Слуга народу» і проведе власну депутатську більшість. Закони політики є такими, що після кожного зростання починається період зниження. І пікові показники «команди Зе», здається, уже залишилися у минулому. А народні депутати, деякі з яких, визнаємо, є людьми у значній мірі випадковими, дану тенденцію змінити не можуть.

Тому на це абсолютне порожнє місце, з великою долею вірогідності, цілком можуть вийти проекти регіонального масштабу. На кшталт, «Вінницької європейської стратегії», яка наступного разу може висунути кандидатів не лише до Вінницької міської, а й обласної, районних рад.

Тут виникає нове запитання: чи вдасться об’єднати у рамках одного такого проекту усі впливові за часів президентства Порошенка регіональні політичні фігури? Адже відомо, що частина з них у момент розколу у команді «вінницьких» почала орієнтуватися на Петра Олексійовича, частина – на Володимира Борисовича, інші – лавірували між цими групами.

Принаймні, все ті ж пильні “акули пера” обурювались, що їх не запросили на засідання клубу голів ОТГ, у якому взяли участь голова ОДА Владислав Скальський і декілька чинних нардепів. Нардепи перевели “стрілки” на організаторів заходу – місцевий центр з реформи самоврядування та децентралізації, але частина громадськості знайшла в цьому політичний підтекст.

Тому, здається, подібних проектів під вибори буде далеко не один.

Певним чином, контури цих проектів ми зможемо побачити у нових кадрових призначеннях, розпорядження зробити які дав прем’єр-міністр. З того, які фігури залишаться на своїх посадах, а які вимушені будуть піти у відставку, можна буде зробити й попередні висновки.

“Злі язики” з острахом подейкують, що ми можемо побачити на таких посадах й людей, які явно перебувають у сфері впливу екс-нардепа Володимира Продивуса. Останній, судячи з усього, претендує й на власне місце у системі непублічної організації влади на Вінниччині. Принаймні, своїх людей у народні депутати провести він зумів.

Не зовсім очевидні, на даний момент, і наміри подальших дій групи Сергія Моргунова. Наразі позиції Вінницького міського голови саме в обласному центрі є більш, ніж стійкими. А інформаційна робота його команди налагоджена на пристойному рівні. Водночас, мер Вінниці залишається чи не єдиною значною особою з команди попередньої влади, який зберіг власну посаду. Тож не виключено, саме навколо нього спробує об’єднатися група місцевих політиків, яка має наміри зайти у новий склад обласної та міської ради.

Ще одним із «стовпів» нового об’єднання може стати й ексвіцепрем’єр Володимир Кістіон, який нарешті отримав мандат депутата Вінницької обласної ради.

Як наслідок усіх, наведених вище хаотичних рухів, у найближчі місяці на політичному майданчику Вінниччини може утворитися парадоксальна ситуація. Зацікавлених в отриманні депутатських мандатів усіх рівнів буде багато. Тим більше, що мова в країні йде про відкриття земельного ринку, проти якого виступив нинішній склад обласної ради. Однак з пропозицією нових політичних ідей – повний вакуум, який потенційні кандидати у депутати місцевих рад силяться заповнити локальними ініціативами на кшталт «добрих справ».

На тлі цих політичних пасьянсів якось невиразно, одиноким ліхтариком спалахнув і безбарвно згас в інформаційному просторі області звіт екс-губернатора Вінниччини Валерія Коровія з гучною назвою “Підсумки губернаторства Коровія: якою Вінниччину передали наступнику“.

От якщо відверто, то краще взагалі ніяк, чим ось так 🙁

Звести чотири з половиною роки діяльності голови облдержадміністрації фактично до одного речення: “3-є місце Вінницької області – за обсягами виробництва яєць“…

Це ще потрібно дуже постаратись, щоб саме цим одним реченням можна було охарактеризувати всю спробу згадати не самий поганий період Вінницької області за часів незалежної України під керівництвом Валерія Коровія. І якщо вже зовсім відверто, то така “аналітика” більше схожа на провокацію.

Загальний висновок з даного огляду політичного танго у ритмі «крок вперед, два кроки назад» полягає у тому, що стара конструкція обласної влади повністю обвалилася без шансів реалізації у попередньому форматі. А яка модель стане у нагоді для створення нового владного формату буде зрозуміло після перших кадрових призначень.

Проте один елемент з цієї конструкції уже повністю випав – це депутатський корпус Вінницької обласної ради.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук і вся команда “Політичної Арени Вінниччини”