Пролог сезону

Вимагати від вінницьких політиків, щоб вони активізували діяльність негайно після новорічних світ було б несправедливо. Ми це розуміємо. Тому й не критикуємо відсутність цікавої інформації та неординарних дій. Але із задоволенням можемо констатувати повільний вихід із стану анабіозу. Що, сподіваємося, призведе до перегляду «болотної» сутності та стилю вінницької політики уже навесні цього року. А відтак і місцеві вибори не за горами.

Мер Вінниці Сергій Моргунов підписав доволі жорстку заяву Асоціації міст України про ризики запропонованого Володимиром Зеленським проекту внесення змін до Конституції у частині децентралізації влади. Зокрема, з приводу запровадження інституту «префектів». Останні, отримуючи повноваження контролю та втручання у справи місцевого самоврядування, набувають імунітет щодо будь-якого впливу на них з боку депутатського корпусу та виконкомів.

Крок сміливий з огляду на те, як чутливо на Банковій ставляться до подібних застережень. У списку підписантів, наприклад, ми не бачимо ані Труханова з Кернесом, ані більшості мерів міст Вінницької області. Але, як виявилося, такі дії виправдані. Звернення підтримало в посольство Канади та ЄС. Із значною долею вірогідності це призведе до активізації депутатів від «Слуг народу», для яких муніципальна влада Вінниці відтепер є не лише фактором роздратування, а й відкритим критиком «генеральної лінії».

Цікаво, але щирим послідовником впровадження інституту префектів з контрольними функціями і можливістю зупиняти рішення місцевих ради є (чи був, коли займав посаду голови ОДА?) є нинішній радник Вінницького міського голови Валерій Коровій.

Потрохи оживилися місцеві політики. Які почали розповідати гарні речі про самих себе.. А також негарні – про конкурентів. Телеграм-канали «зливають» інформацію про бізнес-конкурентів тих, хто ці канали фінансує.

Щоправда, уже у цих текстах можна побачити всю відсталість політичного дискурсу «по-вінницькі». Замість того, щоб пропонувати програмні напрямки роботи та критикувати змістовну складову діяльності, пресслужби роблять акцент на тому, що хтось «гарний і чесний», а хтось – «негідник».

А між тим, інформаційних приводів вистачає. Відповідно до рейтингування регіонів Міністерства розвитку громад та територій України за напрямком формування спроможних об’єднаних територіальних громад, Вінницька область традиційно пасе задніх – на передостанньому місці. Тут би обласним депутатам (партіям, фракціям) виступити, викликати відповідальних чиновників «на килим», запропонувати, зрештою, зробити кадрові висновки і переглянути підхід до справи. Яка у минулі роки буксувала винятково внаслідок того, що попереднє керівництво ОДА відверто затягувало процеси, а інколи й заважало створенню ОТГ.

Аж, ні. Мовчок.

Депутатів обласної ради взагалі непросто побачити навіть на таких заходах, як обговорення Стратегії збалансованого регіонального розвитку на період 2021-2027 роки.

Взагалі, те, що коїться всередині апарату обласної ради, і хто реально керує у цій структурі місцевого самоврядування – є тим питанням, на яке відразу можна й не відповісти. Наприклад, за останній тиждень голова облради Анатолій Олійник фігурує на офіційному сайті у якості дійової особи аж один раз, коли міркував про першочергове питання видання книги про депутатів А ось прізвище голови бюджетної комісії Геннадія Мазура мерехтить набагато частіше. Так, що уже не завжди й зрозуміло, хто у структурі облради грає «першу скрипку».

Чим ще запам’ятався старт політичного сезону на Вінниччині?

Сергій Кудлаєнко, який претендував на посаду заступника голови Вінницької ОДА, очолив Державне підприємство “Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту “Одеса”.

Депутат Вінницької обласної ради Олександр Васильчук оголосив про вихід з партії «Укроп». До речі, згадок про цей вчинок в Інтернеті більше, ніж повідомлень про його партійну діяльність з 2015 року. Хоча й такі зустрічаються. Наприклад, депутат з гордістю розповідав, що «налагоджує зв’язки Вінниччини з Данією». Тобто з’їздив у закордонне відрядження. Ну… ось і вся діяльність. Принаймні, та, про яку відомо у публічному просторі.

Ті кого по-дитячому покусував нардеп Пашковський почали покусувати у відповідь.

Забудовники буцаються у судах, ЗМІ, соціальних мережах та всюди, де ще можна битися, приплітаючи до з’ясування стосунків навколо сотень мільйонів гривень ще й політику (хоча це, мабуть, логічно). Хто там з ким і проти кого з першого разу й не розберешся.

Прокидаються місцеві «аналітики», яким щосили слід довести власну корисність потенційним роботодавцям. Пам’ятаєте інтерв’ю Андрія Гижка, у якому він разів з 10 сказав, що «все у Вінницькій організації Європейської Солідарності гаразд!» (що, як раз і значить, що нічого там доброго немає)? Так ось інші місцеві оглядачі з цього зробили висновок, що Гижко – «сірий кардинал Порошенка у Вінниці».

Ну, кардинал, так кардинал…

P.S. Щоб не публікувати окрему статтю про дводенну епопею з «плівками Гончарука», прокоментуємо і цю ситуацію. Одним реченням.

Столичні політики виявилися такими самими недолугими #$+!! (і самі у цьому зізналися), як і вінницькі.

З чим їх і вітаємо.

З новим політичним сезоном!

Ілюстративне фото: Мирон Косач


Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.


Завжди ваш Віталій Горковчук і вся команда “Політарени”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here