Ось і прийшла весна. Президентська партія може не здолати 5% до Вінницької міської та обласної ради

Зацікавлений політичним життям сегмент українського суспільства (більшості, дякувати Богу, вся ця метушня байдужа) спостерігає за маневрами Зе-спікерів, які то погрожують ввести норму про 5% прохідний бар’єр та вимогу балотування у 2/3 обласних рад, то вдаються до неочікуваних кроків зменшення застави.

Спостереження ці тим більш пізнавальні, що у «зелених» політиків, судячи з усього, геть відсутні як бачення розвитку ситуації у найближчі місяці, так і план реагування на майбутні зміни. Ще восени 2019-го здавалося, що «все під контролем». А сьогодні складається враження, що конструкція структури «Слуги народу», яка мала ось-ось виникнути під місцеві вибори, має усі шанси так і залишитися у планах.

Принаймні, у Вінницькій області замість черги бажаючих стати кандидатами від СН, до провладної партії доводиться заганяти кримінальними справами. Так, регіональні проекти ще можна відсікти від участі у виборах.

Але чи буде від цього користь безпосередньо для «зелених»?

Роздратовані мери великих міст, які взагалі-то завжди лояльно ставилися до будь-якої влади (згадаємо конформізм Садового у часи Януковича), уже готові відкрито перейти в опозицію. У результаті може статися так, що замість декількох напівопозиційних партій, які після виборів негайно почнуть домовлятися з владою, «Слуга народу» ризикує отримати низку опонентів, які власну роботу сконцентрують винятково на критиці дій президента, уряду та місцевої облдержадміністрації. Верховну Раду критикувати не будуть, адже з нею і так все зрозуміло. Як і з народними депутатами від Вінниці.

І все негатив виборців (якщо хтось цього ще не зрозумів) буде спрямовано не на місцеву владу, а на уряд.

Точніше, не «буде», а вже спрямовано. На Вінниччині у тому числі. Не виключено, що у результаті виникне питання: «А що доброго зробила центральна влада взагалі?»

А у відповідь можна навести інформацію з онлайн-брифінгу Сергія Моргунова.

«Респіраторів другого та третього ступеня захисту від централізованих поставок місто не отримало взагалі, у той час як за кошти Вінницької міської ОТГ було закуплено 35 237 таких респіраторів. Ще 6300 штук надав фонд “СтопВірус”».

Одноразових костюмів біозахисту від централізованого постачання місто отримало 200 штук, в той час як за кошти місцевого бюджету їх було закуплено 17 898 штук, а за ініціативи “СтопВірус” – 685 таких костюмів».

Чим завершиться така гра без правил і без критеріїв перемоги? Тим, що за результатами місцевих виборів «Слуга народу» впевнено покрокує у маргінальну опозиційну нішу в обласній та міській радах. До того ж, якщо пройде. Особливо у міську. І активне «включення» у цю гру певних зацікавлених осіб ситуацію не врятує.

Швидше, лише загострить.

В області справи могли б бути дещо кращими, оскільки сільське населення завжди є більш інерційним. Але об’єктивні економічні показники (погані) не надто підвищують ступінь ентузіазму виборців.

Карантин взагалі згорнув політичні «змісти». Залишилося або демонструвати реальну роботу, або ловити «хайп».

«Хайп», дійсно, ловлять. З різним успіхом.

Депутаткиня Ганна Давиденко заявляє про власну перемогу, адже суд зобов’язав поліцію розслідувати, хто ж конкретно розмістив в Інтернеті фейк про її хворобу.

Історя тут: Брудні фейки, дешевий хайп і провінційний пафос – деякі симптоми вінницької політики.

Очільник обласного «Укропу» Григорій Зозуля «засвітився» у черговому рейдерському захопленні. За що окремий «привіт» колишньому голові Вінницької ОДА, який декілька років турботливо підтримував зазначеного персонажа.

Ну а реальна робота розводить два основних політичних центри – «Слуг народу» та умовну «партію мерів» по різні полюси електорального поля. І перемогти у таких умовах провладній силі буде… ну, скажемо так, доволі непросто.

Хоча, оговоримося, шанси досі є.

Якщо всю глибину проблеми зрозуміють ті, від кого залежить прийняття рішень.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал і отримуйте лише політичні новини та якісну аналітику першими.