Мова йде про декількох місцевих політиків, які регулярно «пролітають» на кожних виборах, але сподівань отримати бажаний депутатський мандат не полишають. І про декого з «колишніх», які мають наміри повернутися у «великий спорт». У них – на сторінках у соціальних мережах – тріумф і суцільний захват з приводу поразки Петра Порошенка та виграшу Володимира Зеленського.
Екс-«регіонал» Григорій Калетнік в ейфорії від результатів другого туру навіть публічно назвав Революцію Гідності «державним переворотом». І нічого йому від професійних «патріотів» не було.
А колишній депутат міської ради Сергій Кармаліта проплатив текст, у якому заявив, що «повертається у політику» у «команді Зе!».
Стаття – більш, ніж показова, для розуміння того, чого чекають провінційні політики, і чим для них обійдеться розчарування уже за декілька тижнів.
Спочатку цитати.
(Ось сюди, шановні читачі, можете подивитися, щоб Ви не вважали, що ми тут фантазуємо).
«Сергій Кармаліта справді у Команді Зе. І не вчора чи 21-го квітня ввечері, а задовго до перемоги Володимира Олександровича, коли у Вінниці ще навіть не було виборчого штабу Зеленського… Бо необхідність кардинальних змін та виносу геть цієї прогнилої совкової «системи» влади назріла!»
«…Я і вся моя родина із трудовим колективом весь цей час працювали на перемогу Володимира Зеленського – спілкувались із вінничанами, переконували, агітували і доносили правду про наміри Зе Команди в разі перемоги. І ми перемогли у Вінниці та по всій Україні. Час змін настав і я готовий енергійно включитись в роботу в Команді Володимира Олександровича Зеленського».
«Бо не треба було бути провидцем чи екстрасенсом, щоб бачити кінець епохи Порошенка і настання позитивних змін. Вітаю всіх вінничан із нашим спільним вибором і запрошую разом працювати в Зе Команді заради рідної Вінниці та України!»
Так і сказав.
Про самого Сергія Кармаліту вінничани давно підзабули, хоча пошукова система гугл видає достатньо великий об’єм інформації про підприємця та екс-політика. Як повідомляє Рух “Чесно” Сергій Володимирович двічі був депутатом Вінницької міської ради в далекому 2002 році як мажоритарник, в 2006 році по спискам Соціалістичної партії Мороза, а потім двічі безуспішно балотувався на місцевих виборах по мажоритарному окрузі. В 2010 році і зовсім недавно, на останніх місцевих виборах 2015 року від “ненависної” йому зараз партії БПП. Було багато резонансних епізодів у підприємця починаючи з 90-х років, найгучнішим – затримання УБОЗом з мішком на голові за підозрою в організації терактів у Вінниці. Так званої “справи маршруток”. Ті звинувачення були визнани безпідставними.
Але скоріш за все Сергій Кармаліта, як і n-кількість місцевих громадських діячів з ресурсами більш скромними, але великими амбіціями, не зрозумів одного простого процесу, усвідомлення якого зводить до нуля всю штучну конструкцію, за якою Зеленський начебто почне роздавати посади.
«За» Володимира Зеленського у Вінниці не голосували. Голосували «проти» Петра Порошенка.
Власник «Roshen» на Вінниччині, дійсно, програв. Однак з цього не слід робити висновок, що переміг Зеленський.
У Вінницькій області, якщо хтось не помітив, уже п’ять років існувало консенсусне і ефективне двовладдя, за якого кадрові, фінансові, виборчі, проектні та інші справи вирішувалися за погодженням між Петром Порошенком і Володимиром Гройсманом.
Прийнятний компроміс знаходити вдавалося не завжди. Наслідки цього можна побачити по вінничанам – народним депутатам. У цій групі, яка жодного дня не становила єдиного цілого, були і скоріше випадкові персонажі (Мельничук), і містечкові політики, які змінили декілька партій (Юрчишин), і фігури рівня Домбровського та Ткачука.
Після результату президентських виборів у команді «вінницьких», яка трималася на двох центрах впливу: «Гройсман» і «Порошенко», після поразки останнього залишився напевно лише один.
І усі маневри Кармаліти, Калетніка та інших, які вірять, що «команда Зе!» просто зобов’язана роздати їм посади у новій владі, множаться на «нуль» тим фактом, що Вінницька область продовжує перебувати у пріоритеті Володимира Борисовича.
Втім, у випадку Кармаліти, який не пошкодував грошей на саморекламу («Я з Зе!») у ЗМІ, помилка не така серйозна.
Більше неприємно, коли політики намагаються діяти у той спосіб, що їм нині все дозволено. Наприклад, у Вінниці розпочалася штовханина за залишки активів консервного заводу. За участю депутатів від ВО «Свобода», які чомусь вирішили, що наслідки президентських виборів дають їм карт-бланш на повернення старих методів.
Інтерес «націоналістів» простежується не так просто, але він є. До банкрутства підприємство довів батько нардепа Левченка, який має у кишені російський паспорт. У минулому – капітан далекого плавання, куди без досвіду у КДБ не брали у принципі.
Зрозуміють цей урок вінницькі громадські діячі, які чомусь вирішили, що «їхній час прийшов»? Певно, ні. Тому й чекатимуть на вінничан дуже цікаві і неординарні парламентські вибори.
Редакція “Політичної Арени Вінниччини”