На минулому тижні місцеві осередки політичних партій вкотре продемонстрували, що вміють пробивати дно. І роблять це із мазохістським задоволенням. Інколи, навіть, виникає припущення, що роблять вони це у рамках угоди з російськими ЗМІ, які їх із задоволенням демонструють.

Так, у фокус багатьох інформаційних ресурсів потрапили вболівальники вінницької «Ниви», які «засвітилися» у футболках зі свастикою. Побіжний аналіз довів, що «красувалися» із забороненою символікою представники «Батьківщини-молодої».

Що би зробила у такій ситуації нормальна місцева організація нормальної політичної партії? Вибачилася би, виключивши любителів «nazi-style» зі своїх лав. Що зробила вінницька «Батьківщина»? Не дала жодної офіційної оцінки, обмежившись коментарем, що «все це провокація і нічого ми не знаємо».

А, між іншим, це стаття 436-1 Кримінального кодексу України і за неї передбачена кримінальна відповідальність.

Як і у випадку зі стріляниною на АЗС у Гнівані, до якої, за повідомленням ЗМІ також причетне угрупування «ультрас» на чолі з керівником «Батьківщини-молодої» Кудіяровим. У світлі цього стає зрозумілою й фраза голова Вінницької ОДА Валерія Коровія, що представник великого бізнесу «на 95% був готовий фінансувати вінницький клуб, але через окремі дискусії, пов’язані з корпоративними правами, і незрозумілу позицію деяких громадських організацій, переговори на даному етапі заморожені». Можна прочитати між рядків? Звісно, можна. З таким «шлейфом» у вигляді підконтрольних «Батьківщині» «ультрас» ніхто справу мати не буде.

Громадяни читають подібні новини і розуміють – яким чином така партія буде змагатися за голоси на виборах. І їхні симпатії до подібних політичних проектів точно не зростатимуть.

Тому й визначають усі соціологічні агентства, що публікують останні рейтинги кандидатів і партій – 12% підтримки для будь-якого політика на даний момент – це максимум, який абсолютна більшість з них не зуміють здолати.

Тож ми бачимо, що політичні партії вперто і наполегливо риють собі могилу напередодні нового виборчого циклу. А могли б нарощувати рейтинги, тим більше, що влада дає багато підстав для конструктивної критики та формулювання альтернативного порядку денного.

Чиновники, особливо на місцях, не можуть (і вже не хочуть) впоратися з мотлохом проблем, який щодня звалюється на їхні голови. А проблеми негайно підхоплюють інформаційні потоки. Наприклад, не подобається мешканцям Брацлава дорога.

Вихід?

Перекрити трасу у день проведення у сусідньому Тульчині мистецького фестивалю.

Отримає така акція резонанс? Уже отримала.

Почали струшувати Вінниччину і політичні скандали, у яких може бути замішано вище керівництво області.

Причому – невідомо, чим закінчиться ця справа. Важливо інше – інформаційний розголос від неї уже пішов.

Як пішов він і від того, що до списку претендентів на відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною» потрапив скандальний завсідник мітингів П. Канонік, відомий не стільки подвигами в АТО, про які ніхто не чув, скільки спільним фото з терористом Пушиліним, проти якого він, начебто, «воював».

Засідання комісії з відбору кандидатур для відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» взагалі перетворилося у невеселий фарс, коли на порожньому місці виник скандал з наступним зверненням «Батьківщини» і «Укропу».

Ще раз наголосимо: виборчі бачать цей безлад і шукатимуть альтернативу. Нову картину завтрашнього дня, яку їм можуть запропонувати політики. Нову стратегію розвитку.

А їм, у кращому випадку, подають ще одну депутатку від «Батьківщини», яка отримала відзнаку за «кращу стратегію» у рамках проекту «Нові лідери», який фінансує олігарх Віктор Пінчук.

Стратегія Давиденко зводиться до популяризації політичної освіти для жінок. Що теж непогано. А де стратегії місцевих партійних організацій, орієнтовані на альтернативний розвиток? На реалізацію окремих проектів, які має, але не робить влади? Виявляється, що і Давиденко, з її серйозно підмоченою кримінальними справами репутацією, на цьому тлі виглядає як «стратег».

А яку стратегію можуть запропонувати провладні партії, якщо навіть організацією таких заходів, як мистецькі фестивалі віддано “на відкуп” тим особам, які постійно заявляють про перебування в опозиції до цієї влади. І будуть, між іншим, і фінансувати їхню саморекламу. Ну просто якись політичний БДСМ.

😀

Як приклад вчорашній пост організатора фестивалю, який залюбки фінансує обласна влада.

На тлі суцільної безпорадності як влади, так і політичних партій, особливо виділяються силові структури, які у сталому суспільстві матимуть беззастережний авторитет. Так, вінницька поліція декілька днів вагалася – відкривати чи ні справу щодо використання нацистської символіки “ультрас” і зробила це лише після резонансу в масштабах країни.

Аналогічно виглядає й випадок з активістом, якого вінницькі “копи” у прямому ефірі наздоганяли, били і затримували, але суд став не на їхній бік.

Якщо стисло, то така ситуація є патовою для всіх політичних структур, – влада не може її втримати, а опозиція не знає: з чим виходити до виборців.

Залишається шукати заспокоєння в опері і театрі. Що ж, краса безумно врятує світ, але на всіх її не вистачить.

Таким був тиждень.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук