Тільки позитивні новини. В інших – ще гірше

Дайджест політичного життя регіону - кінець вересня.

Нам цілком справедливо почали дорікати, що ми пишемо одні капості про вінницьких політиків. Мовляв, не те і не так вони роблять. Нічого в них не виходить. Своїх партійних бонз вони лише підставляють, і, взагалі, невідомо, за що їм платять гроші.

Каємося, так воно і є.

Але ми хочемо виправитися.

Тому – у цьому випускові – лише позитивні новини.

Хоча, можна було б написати, що Вінниччина, незважаючи на всі мантри обласного керівництва про «економічний прорив» та «наплив інвестицій», опинилася десь у хвості промислового рейтингу.

І про те, що пафосна прес-конференція лідера обласного БПП зі звітом про подолання наслідків вибухів на Калинівському арсеналі завершилася, скажімо так, не так, як планувалося.

І це показали в самий прайм на ТСН

І про те, що представники місцевої «Самопомічі», на словах критикуючи «гречкосіїв», самі охоче пристають до справи підкупу виборців.

І про невігластво керівництва обласної ради, яке збирається долати уже неіснуюче вето Президента (ми розуміємо, що тут підставили апарат ОР та юристи, але – хто їх туди призначав?).

І про безглуздий демарш опозиції помножений на імпотенцію правлячої коаліції в обласній раді.

І, взагалі, про всі політичні сили.

Проте ми не будемо цього робити. Натомість спробуємо продемонструвати – з чим, наразі, місцева політична тусовка поки що не зіштовхувалася. Хоча в інших регіонах подібні практики уже квітнуть буйним цвітом.

Вінниччині дуже повезло (чесно), що місцеві «активісти» виявилися настільки ласими на посади і гроші, що за роки після Майдану їхня активність звелася до рівня кімнатної температури.

Порівняємо буйну Одесу, Запоріжжя, колись спокійний Херсон, маленький Конотоп і великий Київ.
Порівняємо істерику запорізького губернатора, якому приснився, не мало, не багато, держпереворот. Уявляєте собі, якби вінницькі чиновники заявили таке?

Вінницькій владі – скільки би ми її не критикували і не сміялися над нею – вдалося утримати регіон від випадків кричущого рейдерства. А у Харківській, Кіровоградсьій, Одеській – ні.

Штовханина за 6 кам’яних хрестів у Ямполі не рахується.

Одні заголовки чого варті.


«Депутат від «Опоблоку» влаштував погром в офісі «Самооборони» 

«Франківський депутат влаштував бійку на фестивалі» 

«Будує панщину: на Запоріжжі скандальний нардеп влаштував аграрну ”блокаду”» 

«На Миколаївщині депутат та журналіст влаштували “розборки” із бійкою» 

«РІВНЕНСЬКОМУ ДЕПУТАТУ «ЗАЇХАЛИ» КАСТЕТОМ (ФОТО)»  

«Бійка в сесійній залі Житомирської міськради через зірваний плакат» 


На Вінниччині в абсолютній більшості місцевих рад вдалося утримати контроль над ситуацією. Депутати, хоча інколи й роблять, за вказівкою згори, демарші з покиданням сесії, все ж згодні до конструктивної роботи.

Тут немає такого, як у Полтаві, Смілі, Миколаєві.

У Вінниці та області немає ситуації, коли конфлікт господарських суб’єктів залишає без окремих комунальних послуг все місто.

Тут навіть будують дороги і розвивається інфраструктура. Коли інші регіони скаржаться на все і вся.

Вінницьку політику, як сферичний суб’єкт у вакуумі можна і потрібно хвалити, оскільки звичний уже для інших регіонів потворних явищ у нас набагато менше.

Питання в іншому – наскільки свідомо вдається владі утримувати ситуацію під контролем. Або це коїться поза її волею? І, можливо, всупереч діям можновладців?

Утримаємося від категоричних висновків. Бо то яструби вам не такі, то орли низько літають 😉

Ми ж у сьогоднішньому дайджесті позитивні новини коментуємо.

Нехай вони позитивними і залишаються.

Поки що.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук