Нещодавно на одному з вінницьких Інтернет-ресурсів було опубліковано матеріал, у якому робилося вельми неприємне для нинішньої влади припущення. «Традиційний рейтинг підтримки влади у межах 10% – за чиновників будуть голосувати усі, хто побоюється того, що «буде ще гірше» – стимулювати до зростання немає чим».
У принципі, це правда. Скільки-небудь вагомих ресурсів для нарощування рейтингу у нинішньої партії влади немає. На кожне вдале починання уряду завжди знайдеться резонансний скандал, який це починання нівелює. На кожні «200 до пенсії» будуть свої «Мальдиви».
Але, як не парадоксально, наразі влада почуває себе більш ніж впевнено. За рік до президентських виборів не розгорнуті виборчі штаби, не проводиться первинний аудит місцевих організацій БПП, не визначено, судячи з реплік депутатів з провладної коаліції у Верховній Раді, остаточної стратегії досягнення успіху на виборах.
Чим мотивована така впевненість? Адже «наші західні партнери» все голосніше заявляють про низку системних проблем в Україні, головною з яких є корупція?
А тим, що навіть Заходу нема на кого робити ставку. Спроба створити «з нічого» «політика Вакарчука» наштовхнулася на опір громадянського суспільства, якому не сподобалося, що йому навʼязують у якості «месії» аби кого, але з грошима і медійною підтримкою. «Нові», у вигляді різного роду «Демальянсів» так і не виросли за межі «Фейсбуку». Саакашвілі може руйнувати, але будувати – не його сильна сторона.
Залишаються «старі». Ті самі Тимошенко, Гриценко, Садовий, які могли б скласти кістяк демократичної опозиції на президентських виборах І тоді епітет «старі». Який негативно сприймається у суспільстві, можна було б перекрити характеристикою «разом».
Однак для цього завдання «разом» і «спільно» мають вирости з віртуальних категорій, поширених у ЗМІ у наявну ситуацію. У тому числі й у регіонах. І тут починають проблеми.
Так, лише на Вінниччині, лише за останній тиждень, і лише у «Батьківщини» вибухнуло декілька скандалів. По-перше, п’яним за кермом було спіймано депутата обласної ради Шимка. В інших партіях за менші провини позбавляли мандатів. Вінницька «Батьківщина» зробила вигляд, що нічого не відбулося. Але активісти інформацію у соціальних мережах поширили, до ЗМІ, а, відповідно, до громадян вона дійшла. Люди чекають реакції, а її нема.
Далі народний депутат 4-го скликання Володимир Майстришин у «Фейсбуці» оприлюднив цікавий допис. Виявилося, що депутат обласної ради від тієї ж «Батьківщини» Геннадій Мазур підписався під проектом рішення обласної ради про виключення фінансового звіту «Вінницяоблтеплоенерго» з порядку денного.
Майстришин пояснює сутність питання: з бюджету області у 2017 році було виділено 8 млн коштів на будівництво котла, який не збудували, відповідно він не працює.
Звичайно звітувати не буде про що, а захистити якось треба.
І задається запитання: «А Юлія Тимошенко про це знає?»
Навряд чи. Тимошенко не знає і про проблеми у низці районних організацій, у яких ведеться війна «всіх проти всіх». Наприклад, у Гайсині, де міський голова від «Батьківщини» розсварився з депутатами-однопартійцями.
У «сухому залишку» є те, що партійна структура «Батьківщини» на Вінниччині вщент розвалилася і тримається лише на низці токсичних персонажів, які мають наміри балотуватися у народні депутати.
У разі початку об’єднавчого процесу, у потенційних союзників до цих токсичних осіб виникне низка питань, головне з яких: «Навіщо взагалі змінювати систему і приводити до влади нових людей, коли усі бонуси отримають абсолютно дискредитовані політики»?
І об’єднавчий процес не відбудеться. Або відбудеться у форматі самоусунення тих, хто дійсно може організувати виборчу кампанію і забезпечити прийнятний результат.
Як наслідок – кандидат від влади виграє чергові президентські вибори, а Людмила
Щербаківську придбає ще декілька нових квартир в Одесі.