Завтра область відвідає вінничанин, який гарантовано вийшов би в другий тур президентських виборів

Лютневе опитування громадської думки, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), зафіксувало один цікавий для розуміння логіки політичного процесу між президентськими і парламентськими виборами, факт.

Фото УНІАН

Перед тим, як його наводити, слід сказати про загальну тенденцію соціологічних опитувань у даний час. Практично всі з них не розкривають імені (назви) замовника.

Відповідно, зрозуміло, що той, хто платить гроші, може скористатися своїм правом дещо вплинути на кінцеві цифри, які будуть озвучені на публіці. Звідси – постійна шарпанина у рейтингових показниках. Трійка лідерів тасується як карти у простому пасьянсі, певні відсотки начебто набирають несподівані на цих позиціях політики.
Соціологів можна зрозуміти. Їсти усім хочеться, а наразі – жнива. Але зрозуміло й інше.

Щоб соціологічне опитування хоч якось було близьким до істини (і можна змінювати ключові показники), інші цифри мають відповідати дійсності.

Так ось, у підсумковому звіті КМІСу є доволі показова цифра. Серед тих, кого українці хочуть бачити прем’єр-міністром України, утричі випереджаючи найближчих конкурентів, перебуває прізвище чинного Голови Кабміну Володимира Гройсмана (15,3%). Для розуміння того, яким є відрив від потенційних претендентів на цю посаду, можна навести відсоток підтримки Ігоря Палиці (0,6%), якого, згідно із інсайдерською інформацією загальнодержавних ЗМІ «сватає» у крісло очільника уряду Ігор Коломойський, у разі перемоги свого кандидата.

Тобто наразі, в українському середовищі Володимир Гройсман виглядає у якості найбільш прийнятного Голови Уряду.

Формально, виникає низка запитань щодо тарифної політики. Але, фактично, виявляється, що для сприйняття конструктивного характеру роботи Кабміну, тарифи не стали критично важливими.

Навіть на рівні побутових оцінок, громадяни бачать, що у 2014-2015-х рр. курс національної валюти впав у три рази. І «відмазки» Яценюка, який стверджував, що це питання Нацбанку, а не Кабміну, у даному випадку не працювало. За останні три роки гривня, навпаки, лише зміцнює позиції.

Очевидні також, по-перше, протистояння Уряду олігархічній монополії на ринку енергоносіїв. Що підтверджується недавнім рішенням про зниження норми споживання газу для споживачів без лічильників для домогосподарств з газовою плитою і централізованим гарячим водопостачанням. А це знизило фінансові апетити облгазів.

По-друге, Кабмін залишається швишде «над протистоянням». Чого не було у новітній історії України ніколи. Від того, що Азаров офіційно очолював виборчий штаб Партії регіонів. До активної агітаційної кампанії на парламентських виборах Яценюка, чого він робити не міг, але робив.

Висновки з таких рейтингових досягнень Володимира Гройсмана у тому, що дана цифра довіри (15,3%) гарантовано виводили б його до другого туру, якби він взяв участь у президентських виборах.

Але і це не так важливо, як те, що у період переформатування системи влади до парламентських виборів (а Кабмін складає повноваження лише перед новообраною Верховною Радою), Уряд та умовна «команда Гройсмана», яка вийде без рейтингових втрат після президентських виборів (а в інших вони вже є та будуть лише нарощуватися) значно посилює свій вплив на політичній арені України.

Нагадаємо, завтра у Вінниці відбудеться Рада регіонального розвитку.

Олена Семко

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net