Холодне літо 2018. Токсичні чиновники та невибаглива опозиція

Головною подією політичного тижня у регіоні стало скликання позачергової сесії обласної ради для розподілу бюджетних коштів. Кошти, зрештою, розподілили. Загальна сума розподілу склала більше 93 млн грн, з яких понадпланові надходження – 76 млн грн. Додаткові збори вдалося отримати внаслідок фінансової децентралізації (ця інформація для тих, хто вважає, що ми лише сваримо владу; ні, є у її діяльності і корисне).

Опозиція намагалася зробити демарш і заблокувати роботу, вимагаючи, щоб з комісії з питань комунальної власності і приватизації не звільняли “свободівця” Олексія Фурмана, натомість звільнили її голову – Олександра Масленнікова. Вимоги відхилили. Як не стали звільняти й директора «Вінницяоблводоканалу» Чернятинського.

Натомість представник “Батьківщини” Мазур зумів заблокувати створення ОТГ у Тростянецькому районі, де він збирається балотуватися у народні депутати.

З факту ігнорування своїх кадрових вимог могла б зробити інформаційну кампанію опозиція, з поведінки Мазура – влада. Однак опоненти, як і завжди, потиснули руки і розійшлися. Якщо щось абсолютно не хвилює місцевих політиків, то це президентські виборчі перегони та результати їхніх партійних керівників.

Мимохідь, депутати ліквідували обласну “Дошку Пошани” та заслухали заяву Володимира Барцьося про необхідність захисту культурно-історичної спадщини. Читати такі заяви на офіційному сайті обласної ради завжди цікаво.

“Протягом кількох останніх років на Вінниччині спостерігається загрозлива тенденція масового руйнування могил-курганів скіфсько-сарматського періоду, стародавніх поселень трипільської та черняхівської культур, городищ, які є пам’ятками національного та місцевого значення. Є пам’ятки, які не мають жодного статусу та не охороняються взагалі. Руйнування і пограбування безцінних пам’яток відбувається внаслідок злочинної пошукової роботи “чорних археологів” та внаслідок незаконної сільськогосподарської діяльності в межах усієї Вінницької області”.

“Протягом кількох останніх років” – це коли? Після 2014 року, хоче переконати нас депутат, деградували багато галузей, у тому числі й захисту культурної спадщини? Не вийде. І як може бути у такій маркерній для влади області, як Вінницька “незаконна сільськогосподарська діяльність”?

Керівництво ОДА вислуховує такі наклепи мовчки, а ось сайт облради тиражує.

Про депутатів обласної ради, взагалі, якщо і пишуть у місцевих ЗМІ, то суцільні капості.

А на власне конструктивне позиціонування у них не вистачає або коштів, щоб найняти вмілого “піарника”, або розуміння, що такі дії у переддень є просто необхідними.

Вище керівництво області, здається, потрапило у випадкову пастку.

Політична доцільність вимагає від них просто показової “здачі” частини “своїх”, які перейшли крайню ступінь токсичності, але внутрішні “вінницькі” принципи корпоративності в кінці каденції почали працювати.

Тож працює принцип: “На дно підемо разом”.

На минулому тижні Вінницю відвідав нардеп Віталій Купрій, який вирішив зробити невеличкий бешкет у холі міської ради, але нічого не вийшло. За декілька днів до цього (“совпадєніє?”) Купрій заявив, що виходить з фракції “Укроп” і збирається йти у президенти.

Принаймні, перша вилазка у регіони жодних рейтингових Купрію не додала.

Керівництво обласної “Батьківщини” теж розпочало турне районами області, проте скандалів не влаштовує, а тому є малоцікавим для ЗМІ.

Взагалі, давно помічено: якщо вінничани бажають привернути увагу до своєї політичної позиції, їм краще це робити на столичному та загальноукраїнському рівнях. Тоді їх побачать, а “юліботи” з “порохоботами” навіть влаштують неабиякий ..ач.

А ось – вінницький стиль. Працювати “з-під поли”, через “ботів”, вкидаючи неперевірену інформацію. Це Калетнік з мовчазної згоди обласної влади “добиває” Брацлавський коледж. І, будьте впевнені, – остаточно його доб’є.

Взагалі, місцевий політичний “бомонд” уже “пішов у літо”. Тому навіть традиційно активні “активісти” обмежуються тиражуванням абсурдних ідей, що Коровій з попами наживаються, копаючись під землею у центрі міста у культурному прошарку 16 століття. На більше ідей уже не вистачає. Але впевнені – після повернення з відпусток вони (ідеї) фонтанувати.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук