Про захід написано багато і детально, тому переказувати його хід є недоцільним. Натомість доцільно проаналізувати ті політичні меседжі, які були сформульовані як самим фактом проведення такого представницького заходу у Вінниці, так і тими акцентами, які зробили ключові спікери.
Перший сигнал полягає у тому, що на нараду у Вінниці приїхали і Президент, і Прем’єр. Хоча такого роду заходи доцільно було б проводити у столиці. Головний висновок, який можна зробити з цього полягає у тому, що перші особи держави продовжують вважати Вінницю і Вінниччину базовим для себе і своєї політичної сили регіоном. І будуть орієнтуватися саме на настрої місцевого електорату при формуванні основ внутрішньої і зовнішньої політики.
У цьому контексті показовою була й репліка Гаранта про те, що він не допустить «парад суверенітетів», коли місцеві ради намагалися вийти з ініціативою закріплення окремими угодами розподілу повноважень між регіональною і центральною владою. На Вінниччині таких ідей не виникало.
Другий сигнал полягає у тому, що, всупереч запевненням вітчизняних «аналітиків», які давно не бачили Порошенка і Гройсмана на спільних заходах, а тому зробили висновок, що у вищих колах «наявний розкол», – кардинальних протиріч між Президентом і Главою Уряду немає. Принаймні – у питаннях стратегічного розвитку країни. Причому – і це Порошенко підкреслив окремо – він підтримує низку ініціатив керівника Уряду, які наразі блокуються у парламенті. І якщо, навіть, як знову ж таки припускають деякі оглядачі, напередодні початку виборчої кампанії й можливі певні кадрові зміни, то єдність нинішньої провладної команди сумніву не підлягає.
Більш, ніж показовим є й склад учасників заходу, які представляли, передусім, місцеві органи влади та самоврядування. Саме до них були звернуті ключові меседжі Президента і Прем’єра про необхідність поглиблення політики децентралізації, яка підвищує конкурентоспроможність територіальних громад. Очевидно, що саме місцеві еліти стануть тим ресурсом, на яку буде зроблено основну ставку єдиним кандидатом від влади на президентських виборах (а мало хто має сумнів, що ним буде Порошенко), а також тією політичною силою, яка обов’язково оформиться внаслідок переформатування проекту «БПП».
Роль і значення структур місцевого самоврядування як для забезпечення дотримання стратегічного курсу на вступ до ЄС і НАТО (недарма Порошенко пов’язав децентралізацію з процесом активізації співпраці з Альянсом), так і для гарантування перемоги особисто Порошенка у 2019 році. Саме тому, у першому ряду в залі конференції ми бачимо на фото міських голів Києва та Вінниці – Віталія Кличка і Сергія Моргунова.
Сергій Моргунов, до речі, заслуговує у контексті заходу особливої уваги. По-перше, візит перших осіб до Вінниці однозначно свідчить про надважливе місце Вінниці у системі координат влади. У Львові чи Одесі, наприклад, такий захід не міг би відбутися у принципі. У першому випадку тому, що львівська влада продемонструвала явну неспроможність вирішувати ключові комунальні проблеми, передусім, зі сміттям. В Одесі – із-за підозри міського керівництва у корупції.
По-друге, Сергій Моргунов підтвердив статус самостійного політичного гравця, який «вийшов з тіні» Гройсмана, показавши зростання до одного з ключових гравців команди.
Зрештою, саме Вінницю і Вінниччину ставлять у приклад процесів децентралізації.
Нарешті, можна відзначити й ще одну, озвучену у Вінниці, ініціативу. Кабінет міністрів України має намір передати у власність фермерських господарств 500 тисяч гектарів земель, які раніше були виділені в постійне користування. Йдеться про передачу близько 500 тисяч га у всіх областях України у власність понад 25 тисяч осіб.
«Українська землею повинні володіти українці, а сільгоспземлею повинні володіти фермери, а не латифундисти і агрохолдинги. Ми вносимо цей дуже важливий закон і відновлюємо соціальну справедливість щодо фермерів – тих, хто стояв біля витоків фермерського руху», – заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи рішення.
Отже, основа електоральної бази для майбутнього політичного формату, на перемогу якого розраховують перші особи держави, визначена. Це – середній клас і лідери місцевого самоврядування, зацікавлені не у корумпованому збагаченні, внаслідок доступу до центральних бюджетних потоків, а у розвитку конкретних територій.
І у цьому – головні політичні висновки з проведеного заходу.