12 виборчий округ. Династія – декаданс, чи ренесанс?

З попередніми матеріалами можна ознайомитись за посиланнями:

14 виборчий округ – ласий шматок для впливових кандидатів

Вибори-2019. 16 виборчий округ. Без «батька», але з місцевими «баронами»

17 виборчий округ. Територія «підгодована», але не «приготована»

18 виборчий округ. Шанси на стрілянину – високі

“Безхозний” 15 округ: те, що треба і так, як треба

Лівобережна частина Вінниці і Вінницького району, які на даний момент об’єднані у 12 виборчому окрузі (115 виборчих дільниць, 177 904 виборців), вважаються територією per successiones родини Порошенків.

Тут у далекому 1998-му, і не без труднощів (лише 18 809 голоси проти 18 751 у Володимира Скомаровського), вперше став народним депутатом України Петро Порошенко. Причому міська легенда стверджує, що вирішальні голоси з’явилися у столичного бізнесмена тільки після доставки протоколів із в’язниці, мешканці якої масово підтримали майбутнього Президента України.

У цьому ж окрузі, уже без проблем, Порошенко закріпив успіх, (53 058, 49,99%) у 2002-му, балотуючись від «Нашої України». Рейтинг популярної тоді «ющенківської» партії було помножено на плідну роботу благодійного Фонду Петра Порошенка за роки першої каденції власника «конфєтки».

І тут же, за 10 років, його (успіх) повторив, будучи на момент обрання міністром економіки в уряді «регіоналів».

71,52% (73 493 голосів) – кращий результат по країні, якщо не враховувати Донецьку область, яка віддавала за представників Партії Регіонів до 80% (а дали б команду – намалювали б і 100%).

У перерві між цими – 2002 і 2012 років – виборами, в окрузі перемагав БЮТ і Юлія Тимошенко. Однак виявилося, що особиста політична «вага» Петра Порошенка партійний рейтинг «біло-сердешних» переважає.

У тому ж 2012-му році, опозиційно налаштоване населення округу начебто не мало підтримувати представника непопулярного уряду.

Але у Порошенка в окрузі була:

1) Працююча фабрика «Рошен»;

2) Нова фабрика, відкрита того ж року;

3) Нова набережна з фонтаном;

4) Майже 15-літнє перебування у якості негласного куратора області;

5) Необмежений фінансовий і адміністративний ресурс.

Що характерно, «Батьківщина», рейтинг якої дозволяв «протягти» навіть малопотужних кандидатів методом «паровозу», в окрузі не висунула жодного кандидата. З відмовкою, що, мовляв, округ віддано «союзникам» зі «Свободи». Від останньої, дійсно, балотувався Володимир Базелюк, який з майже нульовою впізнаваністю на старті кампанії зумів, за рахунок опозиційного статусу, отримати 9,12%. Третє місце посів самовисуванець Борис Максимчук.

У 2014 році уже чинний Гарант Конституції делегував на округ свого сина – Олексія Порошенка-молодшого. Особливих проблем в останнього не було, і результат у 64,04% відображає розклад сил у ході цієї кампанії.

Друге місце, за рахунок тодішнього рейтингу «Самопомічі» посів Олександр Слободянюк (13,9%), третє – представник «Батьківщини», голова Вінницької районної ради Сергій Сітарський (6,73%).

Взагалі, електоральна історія 12-го округу, на відміну від інших, є доволі нецікавою.

Приїздив Порошенко (старший або молодший), проводив масовану виборчу кампанію, щиро оплачував роботу агітаторів, членів комісій та спостерігачів, рекламу в ЗМІ і т. д., так, щоб зникли жодні сумніви: хто гарантовано переможе – і перемагав.

І переможе на наступних парламентських виборах?

Тут ми підходимо до ситуації, коли підкинута монета може впасти або реверсом, або аверсом. Варіант ребра має невеликі шанси на реалізацію, а випадок того, що монета зависне у повітрі, можна не розглядати.

Тож, восени наступного року найбільш ймовірні наступні сценарії розвитку подій в 12 окрузі.

1) Порошенко-молодший гарантовано перемагає в окрузі, якщо Порошенко-старший перемагає на президентських виборах.

2) Порошенко-молодший гарантовано програє вибори в окрузі, якщо Порошенко-старший програє президентські вибори і не зуміє мобілізувати власну команду до парламентських виборів.

3) Порошенко-молодший має високі шанси на переобрання, якщо Порошенко-старший програє президентські вибори, але зуміє сколотити коаліцію, що візьме реванш на виборах парламентських.

Останній сценарій – якщо найбільш ймовірний на даний момент переможець – ЮВТ – не зуміє утримати ситуацію під контролем навесні-влітку 2019 року.

Сценарій, коли екс-Президент знову балотуватиметься в окрузі не розглядається. Такого не буває.

Отже, розглянемо вказані вище варіанти детально.

Варіант № 1 подальший аналіз виключає.

Варіант № 2 горизонти для такого аналізу відкриває широкі. В округ може спробувати зайти «Батьківщина», тим більше, що її рейтинг станом на сьогодні є тут найвищим.

Претендентів – вистачає. Це і депутатки міської ради Ганна Давиденко та Людмила Ваколюк – обидві уже озвучили, прямо чи опосередковано про власні наміри взяти участь у парламентських виборах, і їхній колега Олег Алекса. Може бути Сітарський, якого зарано списувати з рахунків, не виключено, що хтось з керівництва обласної ПО, кому не вистачило місця у списках, а може – й заїжджий «гастролер», готовий витратити значні кошти як для перемоги, так і для того, щоб «втерти носа» конкурентові у вигляді цілого екс-Президента. Якщо Тимошенко виграє вибори, то бажаючих висуватися від «Батьківщини» у Вінниці вистачить.

Питання у тому – чи згодиться міська влада, навіть в умовах поразки Порошенка, так просто віддавати округ «біло-сердешним»? Явно, ні. Тому в округ можуть делегувати одного з представників вінницької команди, яка склалася у Верховній Раді навколо «БПП», але на даний момент не дуже охоче позиціонує себе з цим брендом.

Так або інакше, від Вінниці до парламенту, крім Порошенка-молодшого, делеговані Геннадій Ткачук, Олександр Домбровський, Сергій Кудлаєнко. Активно працює у місті дружина брата Геннадія Ткачука – Ігоря – Людмила Станіславенко. Ігор Ткачук також може спробувати отримати депутатський мандат. А ще є низка депутатів міської ради, які активної публічної роботи не ведуть, але від підтримки муніципальної влади у змаганні за мандат не відмовилися би.

Є невеличка група, яка склалася навколо голови Вінницької ОДА Валерія Коровія, що цілком може делегувати на округ директора «Масложиру» Дмитра Чаленка.

Занадто багато претендентів від одного «БПП» на два міських округи. Тому, звісно, основні погодження відбуватимуться між групами Гройсмана та Порошенка (залежно від того, у якій формі він завершить виборчу кампанію).

Варіант № 3 враховуватиме все, вище сказане, з тією лише різницею, що єдиним погодженим кандидатом знову буде Порошенко-молодший.

Хоча найбільш вірогідним варіантом, на нашу думку, стане відмова від балотування по округу Олексія Порошенка, при будь якому результаті президентських виборів. Хто б не захотів глобального реваншу, теплої ванни в цьому окрузі вже не буде, а делегувати Олексія Петровича в локальний “Сталінград”, маючи можливість включити його у виборчий список було б ризиковано.

Знову ж, якщо Порошенко-старший програє битву за булаву, то на вакантний округ негайно висунуться кандидати і від «РПЛ», і від Гриценка, і від «Самопомічі» і від багатьох інших партій та самовисуванці.

Зрозуміло, що у такій «збірній солянці» більші шанси на перемогу матиме той кандидат, який краще вибудує технологічну лінію поведінки. І загальний рейтинг партій тут багато балів може й не додати. Потрібно враховувати сільську специфіку не лише Вінницького району, а й великих Вінницьких Хуторів, хутору ім. Шевченка, Старого Міста. Агітувати виборців Тяжилова зовсім інше, ніж змагатися за голоси виборців Київської чи Ближнього Замостя. «Своя атмосфера» як у прилеглих до Центрального ринку вулицях, так і гуртожитках на Гонти.

Будемо відвертими – перемогу здобуде той, хто побудує у таких умовах кращу «мережу». І тут виникає проблема, адже цієї мережі Порошенко-старший, небезпідставно сподіваючись на власний рейтинг, так і не збудував. Точніше, прообраз її існує, але для перемоги на наступних виборах уже не вистачить. Доведеться все створювати «з нуля».

«Козирі» «Батьківщини» – партійна структура, яка так-сяк вибудовувалася впродовж 15 років. Переваги висуванця від міської влади – мережа ЖЕКів, ОСББ, квартальних комітетів, комунальних установ. Наявність даних про мешканців, кінець-кінцем.

Гадати на кавовій гущі – якою буде ситуація в окрузі після березня 2019 року ми не будемо. Але основні прогностичні лінії, здається, прописали.

Потенційним кандидатам порадимо: в окрузі буде непроста боротьба і, за великим рахунком, лотерея. 12 округ може як залишитися однозначною «вотчиною», куди краще не лізти, так і «чистою дошкою», на якій можна намалювати все, що завгодно.

Редакція “Політичної Арени Вінниччини”