14 виборчий округ – ласий шматок для впливових кандидатів

"Політична Арена Вінниччини" продовжує цикл оперативної аналітики по мажоритарним парламентським округам.

З попередніми матеріалами можна ознайомитись за посиланнями:


Вибори-2019. 16 виборчий округ. Без «батька», але з місцевими «баронами»


17 виборчий округ. Територія «підгодована», але не «приготована»


18 виборчий округ. Шанси на стрілянину – високі


“Безхозний” 15 округ: те, що треба і так, як треба


У попередніх оглядах ми більшою мірою писали про «підводне каміння», за яке може зачепитися навіть дуже впевнений у собі кандидат. Що у деяких округах уже є «мережі», які обійти / зруйнувати / побудувати альтернативні – буде дуже непросто, але можливо. Є округи, де виборців регулярно «підгодовують», а тому чужакам вмонтуватися у цю конструкцію буде непросто. Є округи, де визначальним буде вплив місцевої влади.

14 округ зразка «на сьогодні» немов спеціально створено під кандидата, який має достатні ресурси, щоб піти і вигравати, використовуючи грамотне співвідношення «бренда» і фінансів.

І, якщо ситуація кардинально не зміниться, то саме 14-й «Жмеринський» буде тією територією, на якій розгорнуться найбільш цікаві змагання між цікавими кандидатами.

Які неминуче з’являться, адже територія без фаворита не може не приваблювати місцевих та заїжджих претендентів на депутатський мандат.

Причини такого вакууму розглянемо нижче.

14 виборчий округ (місто Жмеринка, Жмеринський, Барський, Літинський, Тиврівський райони, 270 виборчих дільниць, 161 461 виборців), попри наявність у Жмеринці, Бару і Гнівані (тут знову Гереги) значної кількості підприємств, є округом бідним. Більш мобільне населення їздить на роботу до обласного центру. Інфраструктура – погана. Села – занедбані.

Відповідно, у добу пізнього Кучми, на виборах перемагав той, хто вкладав більше грошей.

В агітацію, «добрі справи», прямий і непрямий підкуп. У 1998 році – директор Українського об’єднання «Укрнафтопродукт» Олександр Шпак (43 834 голосів, 31,51%).

У 2002 – директор ТОВ «Техногаз» Володимир Майстришин (50 006 голосів, 37,84%).

Коли прямої вигоди безпосередньо для себе виборці не бачать, то голосують за «бренди». У 2006 та 2007 роках округ був поділений між 4 ТВО, у кожному з яких переміг БЮТ. На президентських виборах райони підтримали Юлію Тимошенко, а ось на місцевих виборах-2010, Партія Регіонів спромоглася у Барській та Жмеринській районній радах отримати відносну більшість. Що рейтингу ПР не дуже допомогло напередодні виборів-2012.

Ситуація в окрузі була настільки поганою, що партія влади лише формально висунула «регіонала» Юрія Гнатюка, основну ставку зробивши на самовисуванця, екс-мера Жмеринки, голову Деснянської у м. Києві РДА Віктора Жеребнюка.

Злі язики говорили, що такої честі Жеребнюк вдостоївся за певну близькість до сестри Сергія ЛьовочкінаЮлії, частково виправдовуючи власне прізвище.

Власну виборчу кампанію Жеребнюк сконцентрував у Жмеринці, чомусь вважаючи, що всесильний, на його думку, адміністративний ресурс у селах спрацює сам собою.

Хоча і грошей не шкодував.

Адмінресурс працював.

Причому підтримати Жеребнюка приїжджали навіть перші особи області.

Основним конкурентом Жеребнюк вважав екс-голову Верховного Суду Василя Онопенка, який приїхав у провінцію з впевненістю у перемозі.

Онопенко кампанію розпочав, але нічого нового селянам не казав, гроші економив і, мало того, намагався відмежуватися від Юлії Тимошенко, яку електорат округу тоді дуже любив («Юлі волю!»).

Проблеми Жеребнюкові створив, звісно, не Онопенко, а офіційний кандидат від Об’єднаної опозиції Іван Мельничук. Колишній співробітник МВС володів невеличким ринком у Літині, з готелем для водіїв. Агітацією майже не займався.

Але виявилося, що, коли грошей на руки дають мало, виборці, як завжди, проголосували за висуванця політичної сили, яка мала найбільший рейтинг в окрузі.

Якщо чесно, то переміг Мельничук, а потім голоси довелося перераховувати.

Адмінресурс (суди, члени ОВК і т. ін.) не підвів, і Жеребнюку присвоїли перемогу (34 784 проти 34 701 голоси). Онопенко набрав 17 284 (16,55%). Інші нічого цікавого з себе не уявляли.

На президентських виборах, без особливих проблем переміг Порошенко (67,74%).

Мельничук, який себе за два роки нічим особливим не проявив, все ж зумів пройти кастинг спочатку на роль голови Літинської ОДА, а потім і «кандидата від БПП», хоча, без сумніву, набагато потужніші гравці пропонували чималі гроші, щоб балотуватися у цьому окрузі.

Цьому посприяв Порошенко-молодший, в орбіті якого Мельничук перебуває до останнього часу. Як ми вже писали в попередніх публікаціях, Мельничук зблизився з Олексієм Порошенком під час довиборів в обласну раду, тоді «батьківщинівець» Мельничук допомагав обиратись Олексію від «Батьківщини».

Звісно, Мельничук виграв (42,57%, 39 564), фактично не витративши власних грошей. Другим став висуванець «Батьківщини», голова Тиврівської РДА Володимир Білоіван (10,56%), за якого проголосував «ядерний» електорат Тимошенко, 3-4 місця фактично поділили Жеребнюк (9,42%) та Василь Онопенко (8,78%).

На центральному рівні Мельничука відносно багато. Він бився з Сергієм Лещенком, звинувачував «свою колишню» Юлію Тимошенко у державній зраді, начебто стріляв зубрів, начебто був замішаний у земельних махінаціях, реально наростив чистий «кеш» з декількох десятків гривень до суми з багатьма нулями, придбав декілька елітних автівок, посилав подалі журналістів, нарешті натягнув, як будь-який поважаючий себе «новый русский» малиновий піджак, у якому прийшов до сесійної зали Верховної Ради.

Проте в окрузі його присутність була не такою насиченою. Хоча, сказати, що її не було зовсім, не можна.

Мельничук, за великим рахунком, став збиральним образом депутата від «БПП», який власне становище покращив суттєво, але на ситуацію в окрузі впливає слабко.
Якщо не він, то хто?

Конспірологи вважають, що «Батьківщина» висуне Олега Тарлецького – спортивного директора футбольного клубу «Нива-В», якого підтримуватиме Володимир Продивус.

Версія має право на існування, але Продивусу приписують негласне кураторство над стількома проектами, що фінансово він навряд чи їх потягне.

Хтось від «Самопомічі», «РПЛ» чи «Укропу»? Якщо вони і є на теренах округу, то ніхто про них нічого не чув.

Отже, чекаємо на «парашутистів». Або висуванців від так званої групи «Удару» допомогти яким може голова Жмеринської РДА Олег Легеза.

Що їм слід знати, починаючи роботу в окрузі.

Округ є чи не останнім в області, де дійсно може спрацювати адміністративний ресурс.

Якщо, звісно, буде відповідним чином мотивований.

Території небагаті, тому гроші будуть брати охоче. В усіх, хто дає.

Підтримувати будуть того кандидата, який балотуватиметься від рейтингової в окрузі партії.

Але, якщо приїде якийсь олігарх і завалить округ грошима, то на партійну приналежність уваги не звертатимуть.

Усім відомо, що може перемогти «зло».

Електорат – неоднорідний. Залізничник у Жмеринці, продавщиця з Літина, яка щодня їздить на роботу до Вінниці, пенсіонерка, що ніколи у житті не виїжджала за межі Жмеринського району та закупівельники з Тиврівського району – люди з різними, інколи протилежними, настроями.

Уже ці фактори породжують сподівання, що саме цей округ подарує на наступних парламентських виборах найбільш яскраві видовища.

Редакція “Політичної Арени Вінниччини”

 

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net