Місцеві вибори можуть перенести на 2019 рік

Ідея поєднати місцеві та парламентські вибори не нова, але виглядала лише віртуальною, так як термін повноважень депутатів місцевих рад та очільників громад був визначений, а для будь-яких змін потрібні рішення Верховної Ради та зміна законодавства. Та коли якісь закони зупиняли український істеблішмент, якщо існує політична доцільність?

Днями про вірогідність перенесення місцевих виборів повідомив нардеп Сергій Лещенко. Депутат заявив, що в разі обрання президентом Юлія Тимошенко планує перенести місцеві вибори з 2020 на 2019 рік, щоб поєднати їх з виборами до ВР.

“Мета Тимошенко зрозуміла – в разі обрання, президент деякий час користується інерцією підтримки населення. І цю підтримку в інтересах новообраного президента ефективно конвертувати, отримавши максимальне представництво не тільки у Верховній Раді, а й на рівні мерів, які після реформи децентралізації стали набагато вагомішими політичними фігурами “, – пише Лещенко.

Розуміють такі політичні тенденції всі ключові кандидати в президенти, тому існує висока вірогідність, що політичний потяг набравши швидкості весною 2019 року, без зупинки та перерви роботи штабів прослідує до спільних виборів депутатів ВР та міських, обласних, районних та селищних рад.

Водночас законодавці під впливом нового президента можуть підкоригувати й інші виборчі норми для місцевих рад. Зокрема скасувати чинні норми внутрішнього партійного ранжування, коли кандидат, що виграв змагання на окрузі може поступитись колегам по партії з вищим показником, а депутатом може стати опонент з іншої партії, який фінішував на окрузі другим, чи третім. Для прикладу на останніх місцевих виборах 2015 року кандидати від Блоку Петра Порошенка до обласної ради отримали феноменальний і рекордний результат за всю історію місцевих виборів для політичних партій – виграли 68 округів з 84, але отримали в обласній Раді лише 27 мандатів. При чистій мажоритарці – це було б 68 мандатів та одноосібна більшість в раді, при змішаній системі виборів зразка 2010 року – це теж була б більшість 50% +

До того ж на деяких округах в раду пройшло по декілька депутатів, а багато округів залишилось без представника.

Всі ці норми лише предмет торгу з депутатами Верховної Ради та місцевими групами впливу, які після децентралізації значно посилили свій вплив, а посада міського голови, наприклад, обласного центру стала настільки цікавішою за депутатськи значок нардепа, що навіть доволі відомі й впливові парламентарії відмовляються від депутатського крісла і йдуть на складні вибори міського голови – Борис Філатов, сьогодні мер Дніпра.

Тому вінницьким депутатам та очільникам громад скоріш за все прийдеться активізувати політичну діяльність вже у 2019 році.

Олена Семко