Політична арена Вінниччини – диявол в деталях

Дайджест політичних подій Вінниччини 18–24 червня 2018 р.

«Системна безсистемність», – такими словами можна охарактеризувати те, що відбувається на політичній арені Вінницької області. Хаотична взаємодія декількох центрів впливу, у якій є традиції поведінки, але, як виявилося, відсутні правила гри.

Низка безладних вчинків, ініціатори яких не дуже чітко розуміють, що буде їхнім наслідком у недалекій перспективі. Точніше – не розуміють взагалі.

Про що йде мова. Про те, що вінницькі політики – і влада, і опозиція – абсолютно не розуміють, яким чином їм, уже за два місяці, вступати у президентські перегони.

Найкраща (з їхньої точки зору) стратегія – «пересидіти» нервовий період десь подалі.

Тобто – взагалі не брати участь у виборах. Але так не вийде. Для основних претендентів на президентське крісло регіональні політики є тією «піхотою», яку можна і потрібно кидати у гущавину подій.

І для того, щоб з одного боку не завалити кампанію, а з іншого – не стати тим «стрілочником», якого зроблять крайнім за порушення виборчого законодавства.

Для цього потрібні: 1) Стратегія; 2) Кадри; 3) Ефективна комунікація з громадою.

Подивимося на те, чим наразі можуть похвалитися вінничани.

Стратегія.

У влади формальна стратегія є. Інакше голова Вінницької ОДА Валерій Коровій не займав би місце у першій десятці рейтингу губернаторів. Але, якщо згадати, що перший рік після призначення на посаду Коровій займав першу і другу сходинку у цьому рейтингу, то динаміка є негативною. І мова тут не про те, якими є об’єктивні показники розвитку регіону – будь-які цифри можна по-різному трактувати. Мова про зниження рівня довіри до влади.

Пролунав «дзвіночок» для вінницької «Солідарності» й від руху «Чесно», який визначив обласних депутатів від цієї політичної сили найбільшими прогульниками.

«Жовтою карткою» стала й озвучена інформація про те, що в області 8 районів не створили жодної ОТГ. А, між іншим, децентралізація влади буде одним з головних успішних гасел, які використовуватиме влада під час наступних виборів.

Отже, зі стратегією у влади не дуже…

Проте, не краще й в опозиції. Після урочисто проголошеного «Нового курсу» Тимошенко, місцеві «біло-сердешні» в особі депутата обласної ради Геннадія Мазура вирішили розігнати інформаційну хвилю і виступили зі стислим конспектом того, що наговорила у Києві Юлія Володимирівна. Мазур декілька разів використав словосполучення «кардинально нову», «абсолютно нову», «чи не вперше». Але що у концепції Тимошенко є «нового» так і не сказав. Можливо, тому, що нічого нового там немає.

Щоб завершити розмову про «Батьківщину», можна згадати й про емоційне листування у соціальній мережі депутата міської ради Ганни Давиденко і міністра соціальної політики України Андрія Реви. Можливо, є стратегія у інших політичних партій, які також вважають себе опозицією?
Є.

«Самопоміч», наприклад, роздавала пенсіонерам по дві банки тушонки. Одночасно, збираючи копії пенсійних посвідчень та ідентифікаційних кодів, що є порушенням законодавства у частині конфіденційної інформації, але то таке. Для того, щоб до виборів «сплести» ефективну мережу виборців, і такі дії є виправданими.

Проте в інформаційному просторі від тушонки «Самопомічі» пройшов дуже неприємний «аромат».

Якщо немає стратегії, можливо є, хоча би кадри, на які можна спертися у критичній ситуації?

Є. Дуже специфічні. Так, на минулому тижні директором комунального підприємства «Вінницький обласний молодіжний центр праці» було призначено Петра Гордійчука.

«Ми вдячні за ту роботу, яку Ви проводите. Сподіваюся, що ці роки будуть плідними і стануть певним етапом у покращенні діяльності, – підкреслив голова обласної Ради, вітаючи Петра Петровича».

Цікава цитата. Особливо з огляду на те, що у сфері зайнятості населення Гордійчук помічений не був. Натомість багато років був першим заступником голови міської організації Партії регіонів. Звідки зі скандалом був вигнаний за «низькі показники».

Причиною його нового призначення можна відшукати на фото з сайту обласної ради.

Вітати нового директора прийшов депутат Юрій Яремчук, який є заступником голови комісії з питань регулювання комунальної власності та приватизації. А до того Яремчук теж багато років був активним членом Партії регіонів.

З кадрами теж, як бачимо, не надто склалося.

Можливо у політичних сил є таємні «козирі у рукаві», таємні технології впливу на суспільство, які допоможуть їм без проблем провести виборчу кампанію у регіоні?

Не виключено, що є. Але чомусь вони їх не демонструють.

А тому представники територіальної громади протестують проти монетизації пільг.

Мітингують проти не виконання закону про захист дітей війни.

Протестують проти закриття школи.

Перекривають дороги через екологічні проблеми.

І через проблеми з електроенергією.

Пікетують Головне управління поліції у Вінницькій області.

Громлять зали ігрових автоматів (хто їх, до речі, «кришує», і чому такі дії не коментує влада?).

Найбільш резонансною подією, яка продемонструвала всю прірву між позицією громади та розумінням влади її (громади) проблем стала нарада за участю представників організації «атовців», приватних перевізників і чиновників.

«Атовці» вимагали недопущення монетизації пільг, перевізники стверджували, що не можуть працювати собі у збиток, очільник відділу допомоги учасникам АТО департаменту соціальної політики ОДА Андрій Грачов пропонував опонентам «вийти і поговорити», після чого його самого вивели із зали нацгвардійці (!). Насамкінець вирішили «створити робочу групу» для з’ясування шляхів вирішення проблеми.

Показовим у цій ситуації є те, що чиновники облдержадміністрації прийшли на зустріч без напрацювань, яким чином проблему можна зняти. Як наслідок – сварка і з’ясування стосунків.

Із взаємодією з громадою теж якось не виходить…

А що ж тоді політики можуть запропонувати?

Те, що від людських очей інколи дуже глибоко сховано. Наприклад, мало хто знає, що в Агрономічному йде запекла боротьби за 500 га землі, яку не можуть поділити (і не поділять) ВНАУ з Калетніком на чолі і місцева громада. Причому проти Калетніка виступили колішні його підлеглі: Дмитро Рижмань – депутат Вінницької обласної ради і директор Брацлавського аграрного коледжу та Олександр Огороднік – колишній директор Чернятинського коледжу.

Спочатку перемагали опоненти Калетніка, і майна та землі коледжів було передано з ВАНУ до спільної власності територіальних громад області. Натомість днями ВНАУ перейшов у контратаку і заявляє, що «державницьку позицію» демонструє Валерій Коровій. 

Опоненти Калетніка переконують, що він перебуває у команді Віктора Медведчука, а тому усі його дії грають на руку Кремлю.

Ну, коли мова йде про 500 га в одному Агрономічному, можна припустити й не такі речі. Проте це, звісно, не скасовує того факту, що син Калетніка – екс-головний митник України Ігор є своїм у клані Януковичів.

Матеріальні інтереси завжди визначали ідеологічну складову діяльності політиків.

Прикладом може слугувати інтерв᾽ю депутата Вінницької міської ради Вадима Кудіярова, якого запитали про свастику на футболках вінницьких «ультрас», а він почав розповідати, що Гніванський кар’єр недоплачує за оренду землі. Що саме має депутат однієї територіальної громади до справ в іншій – невідомо.

Відомо тільки те, що напередодні нового політичного сезону у всіх ключових політичних гравців на Вінниччині відсутні і стратегія, і надійні кадри, і розуміння того – яким чином їм працювати з громадою, переконуючи виборців підтримувати тих або інших кандидатів у Президенти України.

Завжди Ваш – Віталій Горковчук

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here