Є й інший вигляд провальних двобіїв, коли дирекція і тренери команди налаштовані на боротьбу, але вказівки керівництва до гравців не доходять, адже вони не бачать власного зиску конкретно у цьому чемпіонаті та бережуть ноги (руки) для інших турнірів. Глядачі знову ж свистять.
Схоже на те, що під час даних виборчих перегонів злилися гірші ознаки провальних з точки зору видовищності матчі. Ключові політики та їхні стратеги розуміють, що кінцевий результат все одно визначить те, «як порахують» і чи вдасться їм захистити ці показники у фінальному форматі, що, у свою чергу, залежатиме від позиції зовнішніх гравців, силових структур, лояльності центральних органів влади, ФПГ та місцевої влади і т. д. А тому яскраве агітаційне дійство у даній складній комбінації є зайвим.
Навпаки, її (агітації) і смислів відсутність краще сприймається електоратом, аніж їхня наявність. Те саме і з командою. Юлія Тимошенко почала з активних обіцянок, і її рейтинг з першого місця знизився до 2-го (а, може, й третього). Володимир Зеленський власну команду не презентував, і твердо займав лідерські позиції. А сьогодні, після перших публічних появ на публіці його місцевих представників, таке лідерство є під питанням. Петро Порошенко… ну, тут окрема історія, про яку нижче.
З Ляшком, взагалі, геть погано. Місцеві «радикали» те, що залишилося від його рейтингу добивають нечуваними темпами. Ну, це їх танці, їм і танцювати.
Отже, основні претенденти на президентську булаву, схоже, грають за правилами: «хто гірше». І їм це вдається.
Володимир Зеленський
Не пройшло і року як місцеві опоненти кандидата в президенти дали команду нечисленним місцевим оглядачам накопати щось негативне по Зеленському і його місцевій команді. Місцевим оглядачам знадобилось більше місяця після презентації місцевого координатора “ЗЕ”, його довірених осіб та представників в ОВК на сайті ЦВК, щоб після посиленого ковиряння в гуглі та коментарів під деякими постами деяких місцевих активістів хоча б щось наколупати. І видали оглядачі нагору “креативний” меседж, що «нові» у форматі “ЗЕ!”, насправді, є добре закамуфльованими «старими». І чекати від них слід гри за старими правилами.
Ні штаб Зеленського, ні його виборців у Вінницькій області це сильно не засмутило, тому що (ні, не гладіолус) 🙂 Тому що, подібна реакція в медіа просторі сприймається лише в перші 2-3 дні після презентації команди, все що пізніше – сприймається як намагання штучно очорнити опонента. Та й методи комунікації і поширення несвіжого меседжу ну дуже не схожі на інформаційну інтервенцію, а з кандидатами не з системи, з першим місцем рейтингу лише інтервенції, а не 1 стаття-1пост-30 лайків і можуть хоч якось допомогти.
Чи варто було взагалі когось презентувати на місцях, якщо представники мають неоднозначний бекграунд? Можливо ні. Але своєї мети штаб Зеленського досягає: Вінницька область увійшла в ТОП-5 по кількості залучених членів комісій та спостерігачам на виборчих діяльницях.
Спробували підкинути “палицю в багаття кохання” до Зеленського і місцеві друзі штабу Анатолія Гриценка, при чому цілили не так в Зеленського, як в найближчого соратника Гриценка – Миколу Катеринчука. Влучили? Ні, лише спалились і додали політичних балів заступнику керівника центрального штабу з політичних питань.
Юлія Тимошенко
До Вінниці на минулому тижні заїжджав Сергій Тарута, приємно потішив активний медіа-супровід візиту кандидата в президенти в місцевих ЗМІ. Вчіться у колег з “Основи” панове прес-служби 😉
А вже за день Тарута заявив про беззастережну підтримку Юлії Тимошенко. Підтримка, об’єднання штабів та подальша співпраця. А вже тут є певні проблеми з місцевим колоритом.
На фото зустрічей Сергія Тарути з виборцями було помітно і представників Партії регіонів (керівник осередку «Основи» Лідія Діденко була депутатом Вінницької обласної ради від ПР), і Народної партії Литвина (екс-депутат обласної ради Степан Нешик), і, якщо ми не помиляємося, одним з гостей форуму став екс-депутат ВР від КПУ Валерій Бевз. Рішення в столиці прийняте, а от як уживуться в одній команді місцеві представники Юлії Тимошенко та доволі потужний і досвідчений колектив партії “Основа” спрогнозувати неважко.
І, щоб двічі не вставати, довірена особа Ю. В. Тимошенко Ганна Давиденко знову потрапила у скандальну історію, пов’язану із земельними оборудками.
Петро Порошенко
Вперше за президентську кампанію ми можемо відзначити, що у Вінницькій області штаб президента нарешті подав якісь ознаки життя. Як от нарешті знайшовся хтось, хто дав команду місцевим оглядачам звернути увагу на вінницьку команду Зеленського 🙂 (про що вище). З’явились начебто регіональні проекти з агітаціонними матеріалами по пошті за підписом місцевих представників влади (відкриємо секрет, такі проекти проходять по всій країні), в області почали з’являтись хоч якісь віп-агітатори, хтось навіть зміг вставити золотий ключик в заіржавілий комбайн адміністративного ресурсу області. Що сталось? Хтось з місцевих функціонерів БПП, чи чиновників навчився працювати, аналізувати, закочувати рукава і без остраху виглядати в політичне віконце? Нажаль ні.
Все банальніше, в область делегували впливового члена команди Порошенка, який вміє скласти 2+2. З чим місцеве БПП і поздоровимо. Але. Поки що повністю налагодити весь об’єм роботи або не вдається, або, як завжди, немає з ким її на місцях налагоджувати. І хоча бити по чинному Президенту, якого і так, судячи з усього, активно «зливають» (взяти хоча б «справу Свинарчуків»), може не зовсім й коректно. Але й у даному випадку поширена у місцевих ЗМІ інформація, пов’язана з ним, як з кандидатом, теж має майже скрізь негативне забарвлення.
Як реагують ті, хто відповідає за результат П.О. Порошенка на Вінниччині? Як завжди – ніяк.
VIPагітатори від «БПП». Ні, вони також почали (за два тижні) приїжджати. Але у значній кількості випадків агітують вони тих, кого агітувати безглуздо. Подивимося на фотозвіт з приїзду Юрія Щербака. І побачимо у залі Вадима Вітковського, який нещодавно пригрозив зірвати виставку «Квантовий стрибок Шевченка» у Вінниці, натякаючи, що влада тут належить державі, яка одна лише і може вирішувати – що можна, а що ні, дуже умовно. А також те, що зустріч проводилася у Вінницькому торгівельно-економічному інституті КНТЕУ. У якому, як раз, відповідно до листа МОН, політична агітація заборонена.
Агов, «Опора»! 😉
Заради справедливості, скажемо, що штаб БПП не один такий хитрий, щоб за допомогою адміністрації нагнати «для масовки» студентів. Але усі при цьому і пишуть, що «добровільно-примусова» «агітація» ні до чого доброго не призводить.
Що можна сказати про інших кандидатів? Їздять з тими самими скандалами і проблемами, що є у фаворитів. Публікують «джинсу». Мляво ведуть польову агітаційну роботу.
Свідомі громадяни несвідомо і малоактивно вередують.
Ось це і все? Звісно ні, можна було б ще дати багато цінних порад ключовим учасниками перегонів, але навіщо? Хай собі працюють хлібороби 😉
Завжди Ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політичної Арени Вінниччини”