Президентські вибори на Вінниччині Ч. 6. Початок без початку

Ближче до середини президентської виборчої кампанії вінницькі місцеві штабні структури почали отримувати перші транші на проведення агітації. А деякі – навіть на будівництво мереж гарантованих виборців. Але все це досі малопомітно для публіки. І все ж, щось робиться. Подивимося – що саме.

Нарешті у Вінниці відбувся захід, який точно можна назвати елементом передвиборчої кампанії за участю політичних і громадських структур. Захід мав назву: «Форум «Громадська ініціатива Вінниччини: #Команда_Порошенка — «21 РІК РАЗОМ: 1998-2019».

Вліплений у назву хештек мав, вочевидь, продемонструвати не лише модерний підхід до висвітлення події у медіа, а й відносну сталість даної команди впродовж зазначених в анонсі років.

Нагадаємо. Петро Порошенко був обраний народним депутатом України у Вінниці у 1998 році у 12 виборчому окрузі. Балотувався у якості самовисуванця, хоча був членом Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). На той час головою партії був Василь Онопенко, а його заступником – Віктор Медведчук. Представників СДПУ(о) з того часу на заході помічено не було. Як і членів Партії регіонів, у якій Порошенко перебував у 2000-2001 році. Хоча, ні – екс-депутат Вінницької обласної ради від Партії регіонів на світлинах з учасниками форуму відзначилася.

Також були помічені 1 (один) народний депутат України – Григорій Заболотний, голова ОДА Валерій Коровій, мер Вінниці Сергій Моргунов, декілька депутатів від «БПП» обласної та міської рад.

ЗМІ без зайвого ентузіазму констатували:

«На кадрах історія тих людей, які в різні роки долучилися до Команди Порошенка на Вінниччині, але з тих чи інших причин не змогли взяти участь у Форумі”.

Це Олександр Домбровський, Анатолій Олійник, Анатолій Ворона, Сергій Кудлаєнко, Іван Спориш, Руслан Демчак, Ігор Івасюк, Юрій Зажирко, Віктор Шмігель, Олександр Третяк, представники Команди в районах області».

А якщо порівняти 2019 рік, з 2015, то останній форум значно поступається у масовості і представництві.

2015 рік – повний зал (найбільший в обласному центрі) “Плеяда” де презентують команду Порошенка до місцевих рад.

І 2019 рік, невеличкий конференц зал “Інтершик”

Після чого напрошується запитання: «І навіщо тоді захід було проводити? І які причини завадили вінницьким політикам висловити підтримку чинному Гаранту?»

Представники ГО, які мали висловити «ініціативу», і заради яких збирався форум, якщо і були присутніми, то ключової ролі на ньому не грали. Та і з самими організаціями багато питань. Найбільше серед тих хто підтримав команду президента, ГО, які опікуються людьми з обмеженими можливостями, є там і організації присутніх соратників Порошенка – Ірини Борзової, є в переліку, наприклад, громадська організація першого заступника голови ОДА – Андрія Гижка, яку він заснував разом з людиною Сергія Татусяка (екс-головою облради від “Партії регіонів”), низка організацій інформації про яких немає в електронних реєстрах та декілька організацій для статистики, як то “Асоціація музеїв Вінниччини”. Тобто стягували всіх кого могли, декого навіть фінансово стимулювали.

Проте, не слід думати, що ми написали все це лише для того, щоб показати лише негативний бік у проведенні такого заходу.

Ні, це нормальна практика нормальних виборчих кампаній у цивілізованих країнах, де представники місцевих рід від тих чи інших політичних сил висловлюють власну підтримку партійному лідеру. Питання у тому, що пропрезидентська політична сила зробила це у базовій області за півтора місяці до дня голосування. Без абсолютної більшості народних депутатів. І без анонсованих громадських організацій.

До честі «БПП «Солідарності» слід сказати, що вінницька обласна організація «Батьківщини», якщо щось і робить, то ніхто про це не знає. З 1 лютого офіційний партійний сайт не оновлювався.

Щоб завершити питання з тим, з чим влада може виходити на фінішну пряму президентських перегонів на Вінниччині, можна навести два факти. Перший: За результатами рейтингу Regional Doing Business 2018 експертно-аналітичного центру BRDO/World Bank Group, Вінниччину торік визнали найкомфортнішим регіоном для ведення підприємницької діяльності.

Другий: Вінниччина очолила сумний рейтинг трудової міграції – Держстат.

Тобто влада, може, й старається створювати прийнятні умови для праці та проживання громадян. А громадяни все одно ці зусилля належним чином не оцінюють.

Чому? А тому, що інвестиції – це добре. Однак працівник, крім іншого, бачить і надвисокі зарплати чиновників, і нові факти корупції у середовищі тих посадовців, які довгі роки працюють на Вінниччині.

«Опора» продовжує скаржитися на порушення виборчого законодавства. І збирається судитися з ТРК «Вінниччина».

Досвідчені «грантоздобувачі» з «Опори», підтвердили, крім іншого, ще одну тенденцію, написавши назку неприємних речей про передвиборчу кампанію Петра Порошенка (щоправда, Тимошенко з Зеленським теж дісталося).

Далекоглядний висновок, що він втрачає (втратив) підтримку Заходу, ми робити не будемо, але «дзвіночки» лунають все гучніше.

Експерти мляво коментують формально-юридичний перебіг виборчої кампанії.

Опинившись у ситуації вакууму ідей та байдужості суспільства, політики йдуть на хитрощі. На підтримку Андрія Садового роздають розмальовки у дитячих садках. Дітям. А «молодіжне крило» «Самопомічі» у кількості 12 (чи 15: на фото не видно) збиралося на форум у Вінниці.

На мить нагадав про себе і зник Григорій Калетнік, креатура якого – Валентина Погребняк, намагається чинити опір СБУ у питанні отримання земельної ділянки для облаштування навчального центру. Мова, якщо хтось не зрозумів, про землю.
Що можна резюмувати на тлі понурої виборчої кампанії середини лютого 2019 року у Вінниці?

1. Влада розраховує, що за Гаранта Вінниччина проголосує і без реалізації додаткових проектів. Принаймні, над-активності у цьому питанні вона демонструє. А те, що «може бути пізно» навіть не припускає.

2. Опозиція вважає, що такий план влади (принаймні у тому вигляді, у якому вона його представляє) – явно згубний для Гаранта. Відповідно, й коштів на виборів витрачати не слід – структура розвалиться сама собою. Як наслідок, конструктивних (як і деструктивних) дій опозиції також не видно.

3. Політичні сили, які орієнтуються на кандидатів, що працюють на подальшу капіталізацію політичної складової під час парламентських виборів, мають на меті «оброблення» одного сегменту виборців. Усі інші електоральні категорії їх не цікавлять взагалі. Тому їхня кампанія нагадує виколупування родзинок з булки. Не питання, власні 2-3-4% взяти за рахунок такої тактики можна, більше – ні.

4. Головне – чи знають про такий стан речей у столичних штабах? А, якщо знають, то чому закривають на це очі?

Завжди Ваш – Віталій Горковчук

Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net