Парламентські вибори: момент істини

Що сподіватися слід не на всесильність «команди вінницьких», за помахом руки яких все буде так, як і повинно бути. А на власну ефективну роботу, готовність нейтралізувати вплив конкурентів (яких на Вінниччині просто не було), використання сучасних методів партійного будівництва та комунікацій з громадськістю. Згадайте, скільки разів ми писали про «бульйонний період» максимальної комфортності у вінницькому політичному середовищі – і провладному, й опозиційному – попереджаючи, що нічим хорошим це завершитися не може.

Так і сталося. Петро Порошенко зусиллями своєї слухняної, але абсолютно недієздатної команди примудрився програти у колись базовій для себе області. Юлія Тимошенко, за підтримки своїх відданих функціонерів, які роками розвалювали партійну структуру (пам’ятаєте, 49,97% «за» БЮТ у 2007 році та 71,10% «за» ЮВТ у 2010-му?), зуміла розтратити – причому остаточно – весь свій рейтинг. Жодна зі звичних «альтернатив» – Ляшко, Гриценко, Наливайченко – теж нічого не продемонстрували.

Ми вам скажемо, навіть, більше. Перемогу «бренду» Володимира Зеленського також поховають місцеві політики. Якщо на центральному рівні кардинально не змінять тактику по відношенню до Вінницької області, у якій як ніде вміють поховати навіть найефективніший політичний проект.

А вона полягає у наступному.

Перше.

Депутати, як парламенту, так і місцевих рад мають працювати з виборцями. І формувати власну команду. Запитаєте – навіщо ми публікуємо такі відверто банальні речі?

Відповідаємо. Але почнемо здалеку. Нещодавно обласна газета «33-й канал» оприлюднила новину про те, що голова однієї РДА у власному кабінеті «скліщився» з коханкою, а тому їх вимушені «розкліщувати» лікарі. Натяків на те, що це голова Літинської РДА у публікації вдосталь, а тому новина швидко поширилася в інформаційному просторі.

Даний персонаж тривалий час був помічником народного депутата України Івана Мельничука. Який, у свою чергу, найбільшу кількість згадок в Інтернеті набув у зв’язку з: 1) Бійкою з нардепом Лещенко; 2) Заявою про готовність оприлюднити докази переговорів зятя Ю. Тимошенко з Кремлем (не оприлюднив); 3) Справою про масове вбивство зубрів.

А тепер відповідаємо на задане вище запитання. Говорити такі очевидні речі вимушені тому, що кадрова вертикаль обласної влади, сформована «з подачі» різних груп впливу, у тому числі й депутатів, геть згнила.

Точніше – із самого початку була гнилою, на що ми вказували у численних публікаціях.

Але керівники області вважали відданими і ефективними людьми, яких раніше виганяли за зв’язки з іноземними розвідками, і яких ловили за руку, коли вони вивозили металобрухт.

Ну, й тримайте результати. У вигляді вщент програних виборів.

Друге.

Повернемося до статті «33-го». І подивимося на декілька закладених у ній «меседжів».

Насамперед, подробиці інциденту не просто смакуються. Про них пишуть так, як інспектори Michelin про кулінарні новинки. З любов’ю. Причому видно, що саме «це» й цікавить «політичних» оглядачів у першу чергу.

Далі, щоправда, йде уточнення.

«Ми довго проходили повз шокуючі подробиці приватного життя наших керівників».
Ніколи не проходили. «Ми і ви були делікатними…» Точно не були.

«Але ця наша доброта та делікатність виростила в коридорах влади справжніх монстрів та моральних збоченців». Навпаки. Ці збоченці виросли саме на таких публікаціях, автори яких копирсаються у брудній білизні, впритул не помічаючи справжніх злочинів та фактів корупції.

Подивимося, наприклад, на наступну фразу з цієї ж т. н. статті. «Той схиблений на сексдомаганнях молоденьких підлеглих, той, батько трьох дітей, купує квартири за відмиті кошти для утриманок та стає керівником департаменту, бо її сестра утримує елітний бордель для нардепів».

І сформулюємо риторичні запитання:

1) Якщо ви знаєте про факти домагання і не повідомляєте про них у відповідні органи, то автоматично стаєте співучасниками злочину;

2) Якщо є дані про факти корупції, а «відмиті» кошти тільки таким шляхом і з’являються, то корупціонер не тільки той, хто бере хабарі, а й той, хто своїм мовчанням це прикриває.

Можливо, лояльність до очевидних витівок окремих чиновників і небажання розповідати про явні «схеми» періодично оплачується дотаціями з обласного бюджету?

А можна нагадати й про те, що «гроші не пахнуть», що втілилося, нагадаємо, у низку публікацій з політичною рекламою біглих функціонерів режиму Януковича. Забули?

Тому наша порада «майбутнім командирам». Не зв’язуйтесь зі старою генерацією вінницьких медійників. Тим більше з «жовтою пресою». І не давайте їм гроші «за лояльність». Банкноти вони візьмуть, а зобов’язань на себе брати на будуть жодних.

Створюйте нові комунікаційні канали, які є зрозумілими для населення області та ефективними у плані донесення інформації. Вивчайте громадську думку, а не відхрещуйтеся від роботи з громадськістю проведенням формальних заходів «для галочки». Втілюйте новітні розробки у сфері PR у моделі «влада – громада».

Якщо владна виконавча вертикаль просто перетворилася у потерть, «завдяки» відповідним функціонерам, то представники медіа-середовища, які «осідлали» ексклюзивний шлях до високих кабінетів і, як наслідок, доступ до бюджетних коштів «на висвітлення…», є далеко не дурними людьми. Тільки методи вони будуть використовувати звичні і перевірені. Ті, що залишилися у позавчорашньому дні.

Третє.

Поради опонентам і конкурентам.

Не уподібнюйтеся нинішнім «опозиціонерам», найбільш характерне «дійство» яких відбулося у вересні минулого року. Тоді, нагадаємо, члени трьох фракцій заблокували трибуну обласної ради внаслідок того, що не виконані їхні кадрові вимоги.

А там, взагалі, довга історія стосунків між представниками «Батьківщини» на ґрунті розподілу посад.

І хтось вважає, що виборці цього на бачать? Що «опозиціонери» переймаються винятково кадровими питаннями та працевлаштуванням самих себе та близьких родичів? Що якщо «опозиціонери» у ЗМІ й фігурували, то, передусім, як фігуранти внутріпартійних скандалів та у зв’язку з корупційними оборудками?

Результати не забарилися. Ставлення до місцевих ділків виборці автоматично перенесли на «рейтинг» їхніх партійних лідерів, точніше його відсутність на президентських виборах.

Якщо ти дійсно балотуєшся від опозиційної політичної сили, то й веди себе, як опозиція. Аналізуй рух бюджетних коштів і лови за руку записані на голову РДА «фірми-прокладки». Викривай депутатів, які вихваляються, що за його «підтримки» щось зроблено. Хоча це бюджетні гроші, просто передані через депутатські фонди.

Став на місце «активістів», які, розмахуючи антикорупційними знаменами, примудрилися непогано на цьому заробити. Публікуйся у ЗМІ з альтернативним поглядом на ті або інші місцеві проблеми. Формуй, зрештою, команду однодумців.

А тепер перейдемо до потенційних кандидатів у виборчих округах.

Про стартові «розклади» ми уже неодноразово писали.

Наразі дамо декілька незайвих, як нам здається, порад.

Наразі популярними є дві тенденції. Перша – домовитися із «командою Зе!» про висування від неї. Друга – знайти фахівця з побудови платних «мереж», який без проблем «зробить» вибори.

Розглянемо й ці проблеми.

«Домовитися» можна. Як і пройти за рахунок популярного на даному етапі «бренду». Тільки ці вибори не останні. І «бренд» може «здутися» уже найближчим часом. А ви будете у ситуації нинішніх кандидатів від «Народного Фронту», негативу на яких вдосталь, а шансів зайти у нові команди – обмаль.

Найняти «мережовика» теж можна. Заплатити йому чималі кошти і чекати на результат. Гроші він візьме. І буде довго розповідати, як йде робота в окрузі. А потім зникне.

Тому що ефективна «мережа» будується за рік до виборів. За півроку її можна побудувати, помноживши кошторис удвічі. За чотири місяці – у чотири рази.

За 6 тижнів вона не будується у принципі.

Не зіграє й опора на місцеві кадри. Ви, звісно, почуєте: «Я тут все і всіх знаю». Знає-то він знає. Але чи зіграє його авторитет на вашу користь? Чи буде він взагалі за вам агітувати і що він за це отримає? Коли він востаннє вигравав вибори?

З цієї сумної картини робимо єдиний висновок. Бажаєте брати участь у виборах?

Беріть. Пропонуйте виборцям програму, ідеологію, команду. Програєте? Не біда.

Будуть і нові вибори і нові виклики. А команда, якщо ви її не кинете, залишиться з вами.

Як залишиться і досвід.

З наступного разу ми будемо розповідати про те – що і як роблять кандидати у депутати в округах.

А на сьогодні усім проста порада – ставтеся до політичних змагань спокійно і з гідністю. Влада є тим блюдом, яке їдять маленькою ложечкою.

Завжди Ваш Віталій Горковчук та вся команда “Політичної Арени Вінниччини”